Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Скітневської Олени Максимівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олени СКІТНЕВСЬКОЇ,

представника Громадської ради доброчесності Олександра ВОЛОШИНА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Скітневської Олени Максимівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Інформація про кар’єру судді та процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Скітневську Олену Максимівну призначено на посаду судді Овруцького районного суду Житомирської області на 5 років.

Скітневську О.М. зараховано до штату суду наказом від 06 жовтня 2016 року № 74-К.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

У визначений строк до Комісії надійшла заява Скітневської О.М. про участь у Конкурсі та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Cкітневську О.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.  

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту», до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу, допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Скітневську О.М.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23; визначено суди, які включено до першої групи судів на першій стадії Конкурсу: Житомирський апеляційний суд – 14 вакантних посад суддів; Закарпатський апеляційний суд – 10 вакантних посад суддів; Запорізький апеляційний суд – 16 вакантних посад суддів; Сумський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Чернігівський апеляційний суд – 22 вакантні посади судді. Визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Житомирського апеляційного суду проводить постійна колегія № 3 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

У визначений строк до Комісії надійшла заява Скітневської О.М. про намір претендувати на посаду судді Житомирського апеляційного суду.  

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

Комісією проведено спеціальну перевірку, під час якої надіслано запити до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.  Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Згідно з відповідями зазначених вище органів інформація, що може свідчити про невідповідність кандидата Скітневської О.М. на посаду судді вимогам, встановленим Законом, відсутня.

ІІІ. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).

Пунктами 5.1, 5.2 розділу 5 Положення передбачено, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінювання відповідності визначеним показникам. Оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з пунктом 5.6.1 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:

- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:

рівень когнітивних здібностей – 60 балів;

рівень знань з історії української державності – 40 балів;

рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;

рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;

рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;

- особиста компетентність – 50 балів, з яких:

рішучість та відповідальність – 25 балів;

безперервний розвиток – 25 балів;

- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:

ефективна комунікація – 12,5 бала;

ефективна взаємодія – 12,5 бала;

стійкість мотивації – 12,5 бала;

емоційна стійкість – 12,5 бала.

Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.

Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Заслухавши доповідача, встановивши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє кандидата та провівши співбесіду, Комісія встановила таке.

І. Критерій професійної компетентності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах Конкурсу.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25, № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів, а також загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене Скітневська О.М. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу:

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Скітневською О.М. за кваліфікаційний іспит, становить 376,6 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидата критерію професійної компетентності.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-4281/25) з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.

До Комісії 05 червня 2025 року надійшли пояснення Скітневської О.М. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

ІІ. Критерій особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність.

Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Скітневською О.М. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді оцінені членами Комісії таким чином:

Отже, надана кандидатом інформація у письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень її особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок всіх членів колегії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,667 бала з 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), та свідчить про її відповідність критерію особистої компетентності.

ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані Скітневською О.М. документи, а також її відповіді під час обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень її соціальної компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія вважає, що Скітневська О.М. відповідає критерію соціальної компетентності.

ІV. Критерії доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

При оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24  (далі – Єдині показники).

Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).

До Комісії 11 серпня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – висновок ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Скітневської О.М. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 09 серпня 2025 року, а саме:

1. Суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» (підпункт 5 пункту 21 розділу 3 Єдиних показників).

Суддя (кандидат на посаду судді) або пов’язана з ним особа отримали майно, дохід або вигоду, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви (безвідсоткова позика у значних розмірах на шкоду позикодавцю, отримання у подарунок, безкоштовне користування або зі значною знижкою ліквідного майна, отримання ліквідного майна від власника, щодо якого немає підтверджень легальності доходу для придбання такого майна, заниження вартості такого майна тощо) (підпункт 4.10 пункту 4 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням ГРД від 16 грудня 2020 року (далі – Індикатори).

1.1. Відповідно до декларацій судді за період з 2018 до 2023 року Скітневська О.М. протягом тривалого часу безоплатно користувалась нерухомим майном третіх осіб у місті Овруч. Зокрема, йдеться про дві квартири:

- квартира площею 46.90 кв.м, що належить громадянці ОСОБА_1 Суддя проживала в ній з 2018 до 2022 року;  

- квартира площею 56.90 кв.м, що належить громадянці ОСОБА_2 Суддя користується квартирою з 25 січня 2022 року. У деклараціях за 2022 та 2023 роки суддя зазначила право користування цією квартирою у зв'язку з фактичним проживанням. Відповідно до декларації за 2024 рік цією ж квартирою суддя користується на підставі оренди (за усною домовленістю).

Тривале безоплатне право користування квартирами третіх осіб може, на думку незалежного стороннього спостерігача, негативно впливати на незалежність судді або свідчити про те, що реальним власником зазначеної нерухомості є саме суддя, а не треті особи.

Стосовно зазначених ГРД обставин кандидат пояснила, що у квартирі площею 46,9 кв.м, що належить ОСОБА_1, вона проживала з 2018 до 2022 року, користувалася нею не безоплатно, а на умовах оренди, щомісячно сплачувала орендну плату у розмірі 1500 грн. Невелика вартість оренди обумовлена тим, що квартира без ремонту та меблів. У щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018–2021 роки вона вказувала користування цією квартирою, проте не зазначала оренду як підставу, оскільки це була усна домовленість із власником, договір оренди у письмовій формі не укладався. Водночас в жодній декларації  кандидатом не вказано, що користування є безоплатним.

Такі самі обставини користування кандидатом квартирою з 25 січня 2022 року площею 56,9 кв.м, що належала ОСОБА_2. Письмовий договір оренди житла не укладався, тому в деклараціях Скітневської О.М. не вказано, що  квартира в оренді або у безоплатному користуванні. Орендна плата передавалась готівкою. Підстави користування цією квартирою не змінювались з 2022 року, це був усний договір оренди.

Комісія вважає такі пояснення прийнятними, жодних доказів на їх спростування у Комісії немає, тому обставини, викладені у висновку ГРД, не є достатніми для визнання кандидата такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, а також не свідчать про вчинення нею суттєвих порушень, що можуть мати наслідком зниження балів за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів.

1.2. Відповідно до декларації судді за 2022 рік її чоловік 27 січня 2022 року став власником транспортного засобу «JEEP GRAND CHEROKEE» 2016 року випуску, вартістю 494 057 грн (еквівалентно на момент придбання 17 155 доларам США). Однак відповідно до інформації ГРД ринкова вартість аналогічного авто в зазначений період становила близько 25 000 доларів США. За результатами аналізу спеціальних онлайн-майданчиків з продажу авто станом на липень 2025 року середня ринкова вартість зазначеного транспортного засобу становила 21 867 доларів США.

У 2024 році суддя отримала подарунок у негрошовій формі від чоловіка вартістю 150 000 грн. Аналіз декларації судді дозволяє стверджувати, що подарунком є транспортний засіб «Peugeot 208» 2013 року випуску. Водночас за результатами аналізу спеціальних онлайн-майданчиків із продажу авто станом на липень 2025 року середня ринкова вартість зазначеного транспортного засобу становила 276 230 грн, що значно перевищує задекларовану вартість подарунка.

 Кандидат пояснила, що легковий автомобіль «JEEP GRAND CHEROKEE» 2016 року випуску був придбаний на аукціоні «Copart» в США 27 січня 2022 року. Автомобіль після ДТП, не на ходу, мав механічні пошкодження кузова. Вартість 494 056,75 грн підтверджується митною декларацією.  

Автомобіль «PEUGEOT 208» 2013 року випуску був подарований кандидату її чоловіком ОСОБА_3 02 травня 2024 року, у зв’язку з чим  подано повідомлення про суттєві зміни в майновому стані та у щорічній декларації за 2024 рік внесено відповідні відомості до розділів 6 «Транспортні засоби», 11 «Доходи, в тому числі подарунки» та 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування». Вартість автомобіля зазначено у договорі дарування. Ціна автомобіля у договорі вказувалась зі слів її чоловіка. Оцінка автомобіля не проводилась, адже у цьому не було потреби, оскільки дарування відбувалось між родичами першого ступеня спорідненості, жодні податки чи платежі у зв’язку з відчуженням не сплачувались. Чоловік придбав цей автомобіль 02 липня 2019 року за ринковою вартістю – 190 000 гривень. До того ж у 2018 році він мав заощадження у розмірі 5 000 доларів США, також отримував доходи протягом першого півріччя 2019 року (доходи чоловіка за 2019 рік становили 660 955 грн та  доходи кандидата – 447 156 грн). Тобто ці доходи дозволили накопичити достатню суму грошей для придбання автомобіля.

Таким чином, Скітневська О.М. отримала автомобіль «PEUGEOT 208» за безвідплатним договором і фактично не здійснювала витрат на його придбання, а її чоловік у 2019 році придбав його за ринковою вартістю, а також надала докази вартості придбання автомобіля «JEEP GRAND CHEROKEE». Фактів придбання майна за заниженою вартістю не встановлено.

Комісія сприймає пояснення кандидата як правдиві і такі, що відповідають фактичним обставинам та наданим нею документам, а тому зазначені у цьому пункті висновку ГРД обставини не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».

2. Суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником неупередженості (підпункт 5 пункту 16 розділу 3 Єдиних показників).

Суддя (кандидат на посаду судді) не повідомив про наявність конфлікту інтересів та (або) не вжив інших заходів для запобігання йому (підпункт 3.3 пункту 3 Індикаторів).

У 2019 році у провадженні судді перебувала справа № 286/4179/19, предметом розгляду якої було притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_4, водія ПП «Мошківський», за порушення вимог пункту 8.7.3.е Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Суддя Скітневська О.М. розглянула зазначену справу попри те, що іншою стороною справи була суддя цього ж суду ОСОБА_5. Це надалі стало підставою для звернення ПАТ «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» з дисциплінарною скаргою щодо судді.

У матеріалах справи відсутня інформація про те, що суддя заявляла самовідвід або іншим чином намагалась вирішити питання потенційного конфлікту інтересів, що ставить під сумнів неупередженість судового розгляду.

У поясненнях Скітневської О.М. зазначено, що під час розгляду справи № 286/4179/19 нею не було встановлено підстав, передбачених статтею 75 КПК України, тому самовідвід не заявлявся. Потерпілими у цій справі ніхто з працівників суду не значився, тому формальних підстав для заявлення самовідводу вона не мала. При розгляді справи у неї не було жодного приватного інтересу, вона жодним чином не була зацікавлена у результатах її розгляду, тому і фактичних підстав заявляти самовідвід не було. Крім того, на початку кожного судового засідання учасникам провадження роз’яснювалося право заявити відвід судді. Таке право було роз’яснено і особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності у справі № 286/4179/19. Особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності, не мала сумнівів у неупередженості судді і відводу не заявляла. Обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, особа визнала повністю, просила звільнити її від відповідальності з підстав, передбачених приміткою до статті 124 КУпАП.

Отже, кандидат ухвалила рішення, урахувавши думку та права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності. При цьому не було допущено порушення інтересів третіх осіб. Під час розгляду справи не було встановлено наявності потенційного або реального конфлікту інтересів, у зв’язку з чим заходи, передбачені антикорупційним законодавством, не вживалися.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Водночас кандидатом під час співбесіди зазначено, що вона не ретельно вивчила матеріали справи № 286/4179/19, у зв’язку з чим до судового засідання та ухвалення постанови у справі не встановила, що іншою стороною у справі є суддя її ж суду ОСОБА_5. Про наявність цієї обставини вона зрозуміла, лише коли складала постанову в повному обсязі і побачила в матеріалах справи пояснення ОСОБА_5. Така ситуація склалася у зв’язку з тим, що правопорушник визнав свою вину у вчиненні ДТП, а вона не вивчила ретельно матеріали справи до ухвалення постанови. Зазначену постанову правопорушник в апеляційному порядку не оскаржував.

Комісія усвідомлює, що дії судді не призвели до якихось негативних наслідків, проте її поведінку при розгляді справи № 286/4179/19 Комісія розцінює як таку, що впливає на оцінку критеріїв доброчесності та професійної етики, та, відповідно, знижує бал за цим критерієм на 15 балів за показником «Сумлінність».

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, що сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, але може бути врахована під час оцінювання.

Відповідно до декларації судді за 2023 рік її чоловік набув 24 серпня 2023 року право власності на земельну ділянку площею 999 кв.м та об’єкт незавершеного будівництва площею 120 кв.м в смт Іванків Київської обл. на безоплатній основі. Зазначену земельну ділянку чоловік судді набув на підставі рішення сесії Іванківської селищної ради від 23 липня 2021 року № VIII-11/1377.

У деклараціях кандидата за 2015–2022 роки наявна інформація, що чоловік судді орендував земельну ділянку площею 1000 кв.м із ймовірно аналогічним розміщенням. Земельну ділянку передано у приватну власність, коли батько чоловіка судді був депутатом Іванківської селищної ради.

З точки зору стороннього спостерігача міг бути конфлікт інтересів та неформальний вплив, за якого син депутата селищної ради безоплатно отримує у приватну власність земельну ділянку на території цієї ж сільської ради.

Стосовно додаткової інформації, яку ГРД надало до висновку, кандидатом  зазначено таке.

Скітневська О.М. погодилась, що її чоловік отримав у приватну власність земельну ділянку в смт Іванків на підставі рішення Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області від 01 жовтня 2021 року № VIII-15/2230 про передачу земельної ділянки у власність. У 2012 році в смт Іванків створювався новий житловий масив і мешканці смт Іванків могли писати заяви на адресу селищної ради про виділення їм ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків. Чоловік кандидата також подав таку заяву, а поки велись роботи з розроблення необхідної документації з громадянами, які подали заяви, уклали договори оренди землі для будівництва житлових будинків. На момент укладання договору свекор кандидата не був депутатом селищної ради і не впливав на рішення ради. Кандидатом дано копію плану нового житлового масиву для підтвердження кількості мешканців смт Іванків, які скористались правом на отримання земельних ділянок. Під час ухвалення 01 жовтня 2021 року Іванківською селищною радою рішення про передачу земельної ділянки у власність чоловіку кандидата свекор участі у голосуванні не брав. Переваг щодо отримання ділянки ОСОБА_3 не мав, фактично ділянки було розподілено ще у 2012 році і всім орендарям передано у приватну власність.

 За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 285 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів), тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Скітневська О.М. отримала такі бали:

Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Скітневської О.М. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду  Скітневська Олена Максимівна набрала 737,27 бала.

2. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Скітневської Олени Максимівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                             Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                       Роман САБОДАШ