Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Івасина Олександра Романовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олександра ІВАСИНА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Івасина Олександра Романовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

       Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

3. За змістом частини другої статті 79³ Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
4. Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Визначено критерії кваліфікаційного оцінювання: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1‒1.6 цього  положення завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі адміністративної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів в апеляційних судах.
7. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
8. Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
9. 27 грудня 2023 року до Комісії надійшла заява Олександра Івасина про допуск його до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Комісії від 04 березня 2023 року № 105/ас-24 Івасина Олександра Романовича допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

ІІ. Основні відомості про кандидата.

11. Івасин Олександр Романович, народжений _____________ року, на момент подання заяви мав повних __ років. Є громадянином України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00212616 від 14 листопада 2023 року на рівні вільного володіння (другий ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимим (відповідно до довідки/витягу з ЄРДР, наданої в межах спеціальної перевірки).
12. Повну вищу юридичну освіту Івасин О.Р. здобув у 2007 році у Приватному вищому навчальному закладі «Київський міжнародний університет», отримав диплом магістра за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
13. У 2020 році Івасин О.Р. закінчив Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Філологія» та здобув кваліфікацію магістра філології.
14. 28 квітня 2015 року на підставі рішення Атестаційної комісії захистив дисертацію за спеціальністю «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» у Державному науково-дослідному інституті МВС України. Тема дисертації: «Судовий контроль в адміністративному судочинстві».
15. 27 травня 2021 року рішенням вченої ради Київського національного торговельно-економічного університету Івасину О.Р. присвоєно вчене звання доцента кафедри міжнародного цивільного та комерційного права.
16. Стаж професійної діяльності кандидата у сфері права перевищує 17 років. Після здобуття вищої юридичної освіти Івасин О.Р. обіймав такі посади: з 2008 до 2009 року – юрист у ГФ «Захист»; з 2010 до 2011 року – юрист у товаристві з обмеженою відповідальністю «ТАМ» Органічна архітектура»; у 2011 році – провідний юрисконсульт юридичного відділу у Київському національному торговельно-економічному університеті; у 2011 році – заступник начальника юридичного відділу у Київському національному торговельно-економічному університеті; з 2011 до 2016 року – начальник юридичного відділу у Київському національному торговельно-економічному університеті; у 2016 році – директор Центру юридичного забезпечення Київського національного торговельно-економічного університету; з 2016 року до 2021 року – начальник юридичного відділу у Київському національному торговельно-економічному університеті; з 2013 до 2016 року – старший викладач кафедри правознавства у Київському національному торговельно-економічному університеті; у 2016 році – старший викладач кафедри міжнародного приватного, комерційного права у Київському національному торговельно-економічному університеті; з 2016 до 2019 року – старший викладач кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права у Київському національному торговельно-економічному університеті; з 2019 до 2020 року – доцент кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права у Київському національному торговельно-економічному університеті; з 2020 року і до цього часу обіймає посаду доцента кафедри міжнародного приватного, комерційного та цивільного права (з 01 липня 2020 року перейменовано на кафедру міжнародного, цивільного та комерційного права).

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

17. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
18. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
19. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
20. Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
21. Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
22. Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів.
23. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
24. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
25. З огляду на зазначене Івасин О.Р. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

26. Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
27. Отже, загальна кількість балів, отриманих Івасиним Олександром Романовичем за кваліфікаційний іспит, становить 326,9 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

28. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Івасина О.Р.
29. Запити про надання відомостей стосовно Івасина О.Р. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію від Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
30. Листом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) від 11 червня 2025 року № № 49-01/50811-25 до Комісії надіслано результати спеціальної перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2024 рік.
31. За інформацією Національного агентства, у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації за 2024 рік кандидат зазначив право спільної сумісної власності на легковий автомобіль марки «MINI COOPER S» 2005 року випуску, вартістю на дату набуття права 160 937 грн, проте в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів (далі – ЄДРТЗ) інформація стосовно цього транспортного засобу відсутня.
32. Згідно з інформацією Національного агентства у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2024 рік кандидат зазначив дохід, отриманий членом сім’ї (дружиною) у вигляді заробітної плати від юридичної особи, зареєстрованої за кордоном  компанії «Донер+Партнер ГМБ РХЗ» у розмірі 1 614 303 грн та у вигляді соціальних виплат від юридичної особи, зареєстрованої за кордоном – «Фаміліенкаса» у розмірі 115 439 грн, проте відомості щодо зазначених доходів у Національному агентстві відсутні.
33. Відповідно до інформації Національного агентства у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації за 2024 рік кандидат зазначив право спільної часткової власності члена сім’ї (дружини) на садовий (дачний) будинок загальною площею 138,1 кв.м, вартістю на дату набуття права 221 006 грн, проте відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав та договору купівлі-продажу садового будинку від 13 липня 2018 року вартість зазначеного майна становить 442 013 грн.
34. Згідно з відомостями Національного агентства у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2024 рік кандидат зазначив дохід у вигляді заробітної плати в розмірі 993 855 грн, отриманих у Державному торговельно-економічному університеті, проте відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – ДРФО) зазначений дохід становить 1 205 810,25 грн.
35. Відповідно до інформації з ДРФО кандидатом подано податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи на загальну суму 453 616 грн, проте у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» дохід не зазначено.
36. 20 червня 2025 року до Комісії надійшли пояснення кандидата, у яких зазначено, що у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації за 2024 рік ним вказано автомобіль марки «MINI СOOPER S» 2005 року випуску у зв’язку з тим, що його дружина 09 квітня 2024 року набула право власності на нього за рахунок спільних коштів. Відповідно до договору вартість автомобіля становила 3 800 євро (що станом на дату вчинення правочину за офіційним курсом НБУ становило 160 937 грн.). Зазначений автомобіль надалі був зареєстрований на його дружину ОСОБА_1 відповідно до законодавства Федеративної Республіки Німеччини.
37. Також кандидат зазначив, що його дружина перебуває на території Федеративної Республіки Німеччини, офіційно працевлаштована в компанії «Донер+Партнер ГМБ РХЗ» та отримує в цій компанії дохід. Чинний контракт про працевлаштування укладено 01 листопада 2023 року. Відповідно до податкової декларації, яку дружина кандидата подала за 2024 рік відповідно до законодавства Федеративної Республіки Німеччини, її дохід становив 36 500 євро, що станом на 31 грудня 2024 року було еквівалентно 1 614 303 грн за офіційним курсом НБУ.
38. Крім того, відповідно до рішення органів соціального захисту Федеративної Республіки Німеччини сину кандидата, ОСОБА_2 ____ року народження, встановлено допомогу в розмірі 219 євро щомісячно, яку отримує дружина кандидата. За 2024 рік сума таких виплат становила еквівалентно 115 439 гривень.
39. Кандидат пояснив, що у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації за 2024 рік ним зазначено садовий будинок площею 138,1 кв.м вартістю 442 013 грн. Кандидату та його дружині станом на 31 грудня 2024 року належить на праві спільної сумісної власності лише 1/2 будинку, інша ½ – третій особі, яка не є членом сім’ї кандидата. У зв’язку з тим, що його родині належала половина будинку, ним задекларовано половину вартості майна у розмірі 221 006 грн.
40. Кандидат наголосив, що помилково не вказав суму заробітної плати, яку отримав у 2024 році у Державному торговельно-економічному університеті на умовах сумісництва як начальник юридичного відділу у розмірі 196 300,01 грн.
41. У поясненнях від 20 червня 2025 року кандидат зауважив, що зазначену інформацію приховувати не бажав. Одразу після виявлення 18 червня 2025 року помилки він направив відповідне повідомлення до Національного агентства.
42. На переконання Комісії, під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, що беззастережно свідчить про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді. Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при ухваленні цього рішення Комісії та встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).           

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

43. Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Івасина Олександра Романовича.
44. Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Житомирського апеляційного суду у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 3.
45. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Івасина Олександра Романовича визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.
46. Листом Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25 кандидатам на посади суддів в апеляційних загальних судах запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на їх думку, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
47. 08 червня 2025 року до Комісії надійшли пояснення та докази від кандидата Івасина О.Р. на виконання листа Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
48. До Комісії 10 липня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації щодо Івасина Олександра Романовича, затверджене 07 липня 2025 року (далі – Інформація).
49. Підставою для надання Інформації слугували виявлені ГРД обставини, які не є самостійною підставою для висновку, однак можуть бути враховані під час оцінювання.
50. Кандидат 17 квітня 1997 року набув у власність квартиру загальною площею 64,4 кв.м у с. Магдалинівка Дніпропетровської області вартістю 11 грн, що відображено у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2017 рік.
51. У своїх поясненнях, наданих на запит ГРД від 25 червня 2025 року № 01- 250625, Івасин О.Р. повідомив, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло йому належала 1/4 квартири на праві спільної часткової власності. Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину з 12 грудня 2022 року кандидат набув право власності на 1/8 цієї квартири після смерті 15 вересня 2005 року його батька — ОСОБА_3. Оцінка вартості квартири на той момент не проводилась. 30 травня 2023 року кандидат відчужив вказану частку майна шляхом укладання договору дарування 3/8 квартири на користь свого брата — ОСОБА_4. Під час укладання цього договору оцінка вартості квартири не вимагалась та не проводилась, утім, відповідно до пункту 4 договору дар сторонами оцінено в 50 000,00 грн.
52. У декларації за 2017 рік кандидат не зазначив права власності (50%) на автомобіль марки «HYUNDAI GETZ» 2008 року випуску, а також інформацію про належні йому корпоративні права в адвокатському об’єднанні «Кейс енд Партнерс Інтернешнл». Як пояснив кандидат, під час заповнення декларації за 2017 рік він вважав, що не мав обов’язку декларувати це майно, оскільки транспортний засіб не перебував у його власності та користуванні.
53. У своїх поясненнях, кандидат відзначив, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2017 року у справі № 361/914/17 право власності на автомобіль марки «HYUNDAI GETZ» 2008 року випуску визнано за ним. Надалі право власності Івасиним О.Р. не реєструвалось у встановленому законом порядку, оскільки на підставі усної домовленості вказаний автомобіль залишився у користуванні колишньої дружини кандидата — ОСОБА_5. Пізніше кандидат дійшов висновку, що ця інформація помилково не відображена ним у декларації за 2017 рік, тому в наступних деклараціях відомості про вказаний автомобіль відображено у розділі «Цінне рухоме майно – транспортні засоби».
54. Стосовно невідображення у декларації за 2017 рік відомостей про корпоративні права адвокатського об’єднання «КЕЙС ЕНД ПАРТНЕРС ІНТЕРНЕШНЛ» кандидат пояснив таке.
55. Інформацію про корпоративні права адвокатського об’єднання «КЕЙС ЕНД ПАРТНЕРС ІНТЕРНЕШНЛ» помилково не зазначено в розділі «Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» декларації за 2017 рік. У деклараціях за 2018, 2022, 2023 та 2024 роки кандидатом відображено таку інформацію відповідно до вимог чинного законодавства.
56. У деклараціях за 2015 та 2017 роки кандидат не зазначив право користування квартирою у м. Києві.
57. Кандидат пояснив, що у деклараціях за 2015 та 2017 роки зазначав зареєстроване місце проживання за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, в розділі «Інформація про суб’єкта декларування», проте помилково не відобразив відомостей про право користування цією квартирою у розділі «Об’єкти нерухомості». Надалі право користування кандидатом цією квартирою відображано ним у наступних деклараціях відповідно до вимог чинного законодавства
58. Кандидат на своїй сторінці у мережі « Facebook» та під час лекції у Шостому апеляційному суді публічно порадив декларувати майно, яке належить суб’єкту декларування, як таке, що подароване іншою особою, незважаючи на те, що такі дані не є достовірними.
59. Кандидат 20 лютого 2015 року захистив дисертацію та здобув науковий ступень кандидата юридичних наук. У дисертації «Судовий контроль в адміністративному судочинстві», він дослівно копіював частини своїх попередніх наукових робіт, не посилаючись на них.
60. Крім того, членом Комісії – доповідачем 14 липня 2025 року надіслано кандидату електронну копію рішення ГРД про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації щодо Івасина Олександра Романовича, затвердженого 07 липня 2025 року, для своєчасного ознайомлення і надання пояснень та копій підтверджувальних документів за наявності.
61. 14 липня 2025 року на адресу Комісії надійшли пояснення Івасина О.Р. щодо обставин, викладених в Інформації ГРД, та копії підтверджувальних документів.
62. Кандидату надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
63. Співбесіду з кандидатом проведено 15 липня 2025 року. На початку співбесіди Івасина О.Р. ознайомлено з його правами. Встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнюючу інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
64. Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

65. Із змісту пунктів 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, що визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
66. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
    1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття, замість того щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; бере повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
    2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він обʼєктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
67. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»
68. Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність ‒ 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність ‒ 25 балів; безперервний розвиток ‒ 25 балів.
69. Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення об’єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
70. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
71. Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
72. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень усвідомлення ним потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
73. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
74. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
75. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
76. Надані кандидатом Івасиним О.Р. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

77. Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
78. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,667 бала із 50 можливих, що становить 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

79. Із змісту пунктів 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, що забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
80. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
    1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
    2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
    3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
    4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).
81. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
82. Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність ‒ 50 балів, з яких: ефективна комунікація ‒ 12,5 бала; ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала; стійкість мотивації ‒ 12,5 бала; емоційна стійкість ‒ 12,5 бала.
83. Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальних компетентностей.
84. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
85. Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
86. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
87. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
88. Комісія звертає увагу також на те, що відповіді на деякі запитання мали переважно загальний, описовий характер і не завжди демонстрували конкретні приклади відповідності показникам.
89. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності оцінюються на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
90. Надані кандидатом Івасиним О.Р. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

91. Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.
92. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,667 бала із 50 можливих, що становить більше 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

93. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
94. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальним критерієм, який забезпечує суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
95. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критерію доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
96. Хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
97. Відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
    1. Незалежність.
    2. Чесність.
    3. Неупередженість.
    4. Сумлінність.
    5. Непідкупність.
    6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
    7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
98. Наповнюють змістом ці показники затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
99. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
100. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критерію доброчесності та професійної етики. У такому разі цей критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
101. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення.
102. Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критерію доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
103. Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

104. 14 липня 2025 року кандидат Івасин О.Р. надіслав до Комісії письмові пояснення щодо Інформації ГРД.
105. Надаючи оцінку доводам ГРД та поясненням кандидата, Комісія виходить із такого.
106. Стосовно набутої кандидатом у власність з 17 квітня 1997 року квартири у селі Магдалинівка (Дніпропетровська обл.) загальною площею 64,4 кв.м вартістю 11 грн, що відображено у його декларації за 2017 рік Комісія встановила таке.
107. У своїх поясненнях від 14 липня 2025 року кандидат підтвердив раніше наданні пояснення на запит ГРД від 25 червня 2025 року № 01-250625 про те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло кандидату належала 1/4 квартири на праві спільної часткової власності. Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину 12  грудня 2022 року кандидат набув право власності на 1/8 цієї квартири після смерті його батька — ОСОБА_3 (помер 15 вересня 2005 року). Оцінка вартості квартири на той момент не проводилась. 30 травня 2023 року кандидат відчужив вказану частку майна шляхом укладання договору дарування 3/8 квартири на користь свого брата — ОСОБА_4. Під час укладання цього договору оцінка вартості квартири не вимагалась та не проводилась, утім, відповідно до пункту 4 договору цей дар сторонами оцінено в 50 000,00 грн.
108. Комісія приймає такі пояснення кандидата та вважає їх переконливими.
109. Стосовно невідображення кандидатом у деклараціях за 2015 та 2017 роки права користування квартирою в місті Києві Комісія встановила таке.
110. У своїх поясненнях Івасин О.Р. звернув увагу, що у деклараціях за 2015 та 2017 роки він зазначав зареєстроване місце проживання за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, в розділі «Інформація про суб’єкта декларування».
111. Кандидат визнав, що помилково не відобразив відомості про право користування цією квартирою у розділі «Об’єкти нерухомості». Відомості про вказану квартиру були зазначені в наступних деклараціях відповідно до вимог чинного законодавства.
112. Листом Національного агентство від 11 червня 2025 року № 49-01/50811-25 від 11 червня 2025 до Комісії надіслано результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації за 2024 рік.
113. За інформацією Національного агентства, у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації за 2024 рік кандидат зазначив право спільної сумісної власності на легковий автомобіль марки «MINI COOPER S» 2005 року випуску вартістю на дату набуття права 160 937 грн, проте в ЄДРТЗ інформація стосовно цього транспортного засобу відсутня.
114. У поясненнях від 20 червня 2025 року кандидат зазначив, що у розділі 6 «Цінне рухоме майно — транспортні засоби» декларації за 2024 рік ним вказано автомобіль марки «MINI COOPER S» (2005 року випуску) у зв’язку з тим, що його дружина 09 квітня 2024 року набула право власності на нього за рахунок спільних коштів. Відповідно до договору вартість автомобіля становила 3 800 євро (станом на дату вчинення правочину — 160 937 грн за офіційним курсом НБУ). Зазначений автомобіль було зареєстровано на ім’я його дружини ОСОБА_1 відповідно до законодавства Федеративної Республіки Німеччини.
115. Згідно з інформацією Національного агентства у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2024 рік кандидат зазначив дохід, отриманий членом сім’ї (дружиною) у вигляді заробітної плати від юридичної особи, зареєстрованої за кордоном компанії «Донер+Партнер ГМБ РХЗ», у розмірі 1 614 303 грн та у вигляді соціальних виплат від юридичної особи, зареєстрованої за кордоном «Фаміліенкаса» — у розмірі 115 439 грн, проте відомості про ці доходи у Національному агентстві відсутні.
116. У своїх поясненнях від 20 червня 2025 року кандидат зазначив, що його дружина перебуває на території Федеративної Республіки Німеччини, офіційно працевлаштована в компанії «Донер+Партнер ГМБ РХЗ» та отримує в цій компанії дохід. Діючий контракт про працевлаштування укладений 01 листопада 2023 року. За даними податкової декларації, яку дружина кандидата подала за 2024 рік відповідно до законодавства Федеративної Республіки Німеччини, її дохід становив 36 750 євро, що станом на 31 грудня 2024 року було еквівалентно 1 614 303 грн за офіційним курсом НБУ.
117. Крім того, за рішенням органів соціального захисту Федеративної Республіки Німеччини сину кандидата — ОСОБА_2 ____ року народження встановлена допомога в розмірі 219 євро щомісячно, яку отримує дружина кандидата. За 2024 рік сума таких виплат становила за офіційним курсом НБУ 115 439 гривень.
118. Комісія у складі колегії погоджується з такими доводами кандидата.
119. Стосовно невідображання у декларації за 2017 рік права спільної сумісної власності (50%) на автомобіль марки «HYUNDAI GETZ» 2008 року випуску, а також належних йому корпоративних прав адвокатського об’єднання «КЕЙС ЕНД ПАРТНЕРС ІНТЕРНЕШНЛ» кандидат пояснив таке.
120. Під час внесення відомостей до декларації за 2017 рік він вважав, що не мав обов’язку декларувати вказаний автомобіль, оскільки ним не користувався і права власності не реєстрував.
121. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у справі № 361/914/17 від 11 травня 2017 року право власності на автомобіль марки «HYUNDAI GETZ» 2008 року випуску було визнано за кандидатом. Надалі право власності Івасиним О.Р. не реєструвалось у встановленому законом порядку, оскільки на підставі усної домовленості вказаний автомобіль залишився у користуванні колишньої дружини кандидата — ОСОБА_5. Пізніше кандидат дійшов висновку, що ця інформація помилково не відображена ним у декларації за 2017 рік, і в наступних деклараціях зазначав відомості про указаний автомобіль у розділі «Цінне рухоме майно – транспортні засоби».
122. Стосовно неподання відомостей про належні кандидату корпоративні права в адвокатському об’єднанні «КЕЙС ЕНД ПАРТНЕРС ІНТЕРНЕШНЛ» Комісія встановила таке.
123. У поясненнях від 14 липня 2025 року кандидат зазначив, що помилково не вказав інформацію про наявність у нього корпоративних прав адвокатського об’єднання «КЕЙС ЕНД ПАРТНЕРС ІНТЕРНЕШНЛ», в розділі «Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» декларації за 2017 рік. У деклараціях за 2018, 2022, 2023 та 2024 роки кандидат відобразив цю інформацію відповідно до вимог чинного законодавства.
124. Стосовно відображення у декларації дійсної вартості об’єкта нерухомого майна Комісія встановила таке.
125.  Відповідно до інформації Національного агентства у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації кандидат зазначив право спільної часткової власності члена сім’ї (дружини) на садовий (дачний) будинок загальною площею 138,1 кв.м, вартістю на дату набуття права 221 006 грн, проте відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав та договору купівлі-продажу садового будинку від 13 липня 2018 року вартість зазначеного майна становить 442 013 грн.
126. У поясненнях від 20 червня 2025 року кандидат зазначив, що у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації за 2024 рік ним зазначено садовий будинок площею 138,1 кв.м, вартістю 442 013 грн. Кандидату та його дружині станом на 31 грудня 2024 року належить на праві спільної сумісної власності лише 1/2 будинку, інша 1/2- третій особі, яка не є членом сім’ї кандидата. У зв’язку з тим, що його родині належала половина будинку, ним задекларовано половину вартості майна у розмірі 221 006 грн.
127. Стосовно декларування доходів кандидата Комісія встановила таке.
128.  Згідно з відомостями Національного агентства у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2024 рік кандидат зазначив дохід у вигляді заробітної плати в розмірі 993 855 грн, яку отримав у Державному торговельно-економічному університеті, проте відповідно до інформації з ДРФО зазначений дохід становив 1 205 810,25 гривень.
129. У поясненнях від 20 червня 2025 року кандидат зазначив, що помилково не вказав суму заробітної плати, яку отримав у 2024 році у Державному торговельно-економічному університеті на умовах сумісництва як начальник юридичного відділу, у розмірі 196 300,01 грн.
130. Відповідно до інформації з ДРФО кандидатом подано податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи на загальну суму 453 616 грн, проте у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» цей дохід не зазначено.
131. У поясненнях від 20 червня 2025 року кандидат зауважив, що зазначену інформацію приховувати не бажав. Одразу після виявлення 18 червня 2025 року помилки він надіслав відповідне повідомлення до Національного агентства.
132. Комісія вкотре відзначає, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді (кандидата на посаду судді) уникати неналежної поведінки як при виконанні посадових обов’язків, так і в особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя. Суддя (кандидат на посаду судді) повинен поважати закон, додержуватись його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.
133. Національне агентство виснувало: якщо Національним агентством попередньо не встановлено фактів порушення антикорупційного законодавства, це не є перешкодою для інших органів встановити такі факти у межах здійснюваних ними процедур. Чинним законодавством передбачено повноваження інших суб’єктів публічного права щодо перевірки факту подання кандидатами на відповідну посаду судді декларацій та відомостей, що містяться в них (пункт 1.2 Роз’яснення № 9 від 01 жовтня 2021 року, далі – Роз’яснення № 9).
134. Водночас Національне агентство окремо наголошує, що висновки, у яких не зафіксовано факт порушення особою вимог, заборон чи обмежень, встановлених законом, можуть враховуватись суб’єктами, які проводять відповідні процедури, за умови, якщо у таких суб’єктів (органів, комісій тощо) відсутні додаткові відомості та/або документи, які не були предметом аналізу під час підготовки Національним агентством зазначених висновків.
135. Вказана позиція також підтверджується рішенням Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі № 990/99/24 щодо оскарження рішення ВККСУ. Верховний Суд виснував, що у межах процедури оцінювання кандидата на посаду судді не реалізуються повноваження антикорупційного чи правоохоронного органу, не здійснюється перевірка висновків цих органів, однак Комісією надається їм оцінка в контексті здійснення своїх повноважень щодо перевірки відповідності кандидата вимогам і стандартам професійної етики та доброчесності в сукупності з іншою інформацією, яка є в суддівському досьє, та поясненнями кандидата на посаду судді з приводу такої інформації.
136. Комісія підкреслює, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від кандидата на посаду судді неухильного дотримання закону та відповідального ставлення до декларування. Незважаючи на те, що окремі виявлені помилки не оцінюються Комісією як істотні чи суттєві, їх сукупність вказує на недостатню уважність та скрупульозність при заповненні офіційних документів.
137. Однак саме за сукупністю помилок Івасин О.Р. демонструє системність у неповному або неточному декларуванні інформації, тому Комісія має розглянути питання про зменшення балів кандидата за показником сумлінності з огляду на сукупність несуттєвих порушень.
138. Під час закритого обговорення Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів.
139. Стосовно порад кандидата на його сторінці у мережі «Facebook» та під час лекції у Шостому апеляційному адміністративному суді щодо декларування майна, яке належить суб’єкту декларування як таке, що подароване іншою особою, незважаючи на те, що такі дані не є достовірними Комісія встановила таке.
140. Кандидат пояснив, що під час його лекції у Шостому апеляційному адміністративному суді в нього запитали, як виправити помилку, яку допустив декларант, не вказавши у декларації кошти, що були наявні в нього до першого електронного декларування. Зазначену помилку особа пояснила страхом декларування, оскільки припускала, що після декларування готівки може стати жертвою злочинних посягань. Усвідомивши, що неподання відомостей про готівку призведе до порушення вимог законодавства, вона не знайшла способу виправити допущену помилку. Кандидат надав такі рекомендації, пояснивши пов’язані з цим ризики.
141. Також кандидат зауважив, що його роз’яснення мали виключно інформаційний характер, він не мав на меті створення будь-якого контенту, що може перешкодити Національному агентству або правоохоронним органам у встановленні істини.
142. Комісія відзначає, що суддя (або кандидат на посаду судді) як носій високих етичних стандартів повинен не лише особисто дотримуватись вимог антикорупційного законодавства, а й формувати правильне уявлення про його зміст та мету серед інших осіб, особливо в своїй публічній комунікації.
143. Надання кандидатом рекомендацій або його формулювання, які можна трактувати як «обхід» законодавчо встановлених вимог, є небезпечним прецедентом, що може бути сприйнятий як заохочення до недоброчесної практики.
144. На переконання Комісії, рекомендації щодо виправлення в декларації помилки шляхом зазначення майна як подарованого, хоча воно фактично належало декларанту, є небезпечним викривленням суті принципу прозорості декларування. Такі поради можуть мати негативний вплив на правосвідомість слухачів, сприяючи хибному уявленню про допустимість маніпуляцій з відомостями у декларації.
145. Комісія також бере до уваги, що ці твердження були озвучені не в приватній розмові, а в межах професійної комунікації, яка є у відкритому доступі (соціальна мережа «Facebook»), що посилює негативний ефект від подібного поширення недоречних роз’яснень.
146. З огляду на викладене Комісія у складі колегії одноголосно вирішила визнати, що зазначені обставини є суттєвими порушеннями показника «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», та зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів.
147. Стосовно копіювання частини попередніх робіт кандидата у дисертації «Судовий контроль в адміністративному судочинстві» Комісія відзначає таке.
148. Самоплагіат (оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів) як один із видів порушень академічної доброчесності вперше визначено у частині четвертій статті 42  Закону України «Про освіту», прийнятого 05 вересня 2017 року. 
149. «Проблема актуальна через те, що окремі автори наукових публікацій іноді багатократно відтворюють одні й ті самі наукові результати, при цьому подають їх як нові наукові результати. […] Головними причинами виокремлення самоплагіату як виду порушень академічної доброчесності є те, що він:
     1.  знижує довіру суспільства до науки у цілому, а також до наукових результатів окремих осіб та інституцій;
     2. призводить до отримання необґрунтованих переваг за фактично невиконану роботу; ці переваги можуть полягати в отриманні додаткового фінансування на проведення досліджень, що фактично не виконувалися, підвищенні наукометричних показників автора тощо;
     3. може порушувати авторські та суміжні права інших фізичних і юридичних осіб, зокрема видавців та співавторів» (Розширений глосарій термінів та понять із академічної доброчесності (лист Міністерства освіти і науки України від 23 жовтня 2018 року № 1/9-650).
150. Окремі приписи, які можна трактувати як неприпустимість самоплагіату,  відображались в українському законодавстві і до 2017 року. Вони передбачали єдину вимогу, а саме заборону повторного винесення на захист у докторській дисертації наукових результатів, захищених у кандидатській дисертації (постанови Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 644, від 07 березня 2007 року № 423, від 24 липня 2013 року № 567).
151. Комісія у своєму рішенні від 08.07.2025 152/ас-25 вже відзначала, що підготовка дисертації на здобуття наукового ступеня доктора чи кандидата наук, дисертації здобувача ступеня доктора філософії передбачає/передбачала обов’язкову вимогу попереднього висвітлення наукових результатів дисертації в наукових публікаціях (монографіях, наукових статтях). Ще одна вимога під час підготовки дисертаційного дослідження – апробація результатів дослідження, зокрема, шляхом виступів з доповідями і повідомленнями на науково-практичних конференціях, семінарах, симпозіумах. Результатами апробації є тези наукових доповідей (повідомлень), опубліковані у збірниках матеріалів конференцій. Традиційно дослідники обґрунтовують свої нові наукові висновки та ідеї на різних наукових та науково-практичних заходах та тезово представляють їх у текстах наукових доповідей (повідомлень). Під час наукових дискусій та колективних обговорень відповідної доповіді (повідомлення) дослідник корегує, підсилює додатковим обґрунтуванням отримані наукові результати та оприлюднює їх у науковій статті більшого обсягу, опублікованій у профільному науковому виданні. Належним чином апробовані, оприлюднені та опубліковані наукові результати покладаються в основу дисертаційного дослідження.
152. Комісія вказує, що вимоги публікації / оприлюднення наукових результатів при підготовці дисертаційного дослідження спричинили дискусію щодо наявності в таких випадках самоплагіату. Враховуючи це, Міністерство освіти і науки України в листі від 20 травня 2020 року № 1/9- 263 «До питання уникнення проблем і помилок у практиках забезпечення академічної доброчесності» наголосило, що «попередня публікація наукових результатів дисертацій є вимогою законодавства. Тому наявність в дисертації фрагментів раніше оприлюднених наукових робіт здобувача не містить ключової характеристичної ознаки (спроби оприлюднення раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів) і не відповідає поняттю «самоплагіат».
153. Отже, Комісія відхиляє доводи ГРД в частині обставин, визначених у пунктах 147–152 цього рішення.
154. Під час співбесіди Комісією встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 755/11559/16-ц визнано зловживанням процесуальними правами подання адвокатом Івасиним Олександром Романовичем повторної касаційної скарги Державного торговельно-економічного університету на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року у справі за позовом Київського Національного торговельно-економічного університету до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості. Скаргу повернуто її заявнику. З адвокатського об’єднання «КЕЙС ЕНД ПАРТНЕРС ІНТЕРНЕШНЛ» стягнуто в дохід державного бюджету штраф у розмірі 2 481,00 грн.
155. На запитання члена Комісії стосовно відсутності в Анкеті кандидата на посаду судді інформації про зловживання ним процесуальними правами Івасин Р.О. відповів, що оскільки до відповідальності було притягнуто не його, а адвокатське об’єднання «КЕЙС ЕНД ПАРТНЕРС ІНТЕРНЕШНЛ», тому цю інформацію він не зазначив.
156. На переконання Комісії, недопустимість зловживання процесуальними правами є фундаментальним елементом належного здійснення правосуддя. Судова система не може ефективно функціонувати, якщо допускатиметься використання процесуальних прав всупереч меті, з якою вони були надані.
157. Свідоме вчинення дій, тобто повторне подання касаційної скарги з тих самих підстав, яке найвищий судовий орган кваліфікував як зловживання правом, свідчить про використання процесуальних інструментів із очевидним порушенням принципу добросовісності, що зумовлює надмірне навантаження на судову систему.
158. Такі дії прямо суперечать засадам правосуддя, що передбачають повагу до суду, дотримання процесуальної дисципліни та дієвість судового розгляду. Кандидат, який допускає подібні зловживання, не демонструє належного рівня сумлінності в дотриманні етичних норм і бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті.
159. Ураховуючи викладене, Комісія одноголосно вирішила знизити на 15 балів оцінку відповідності кандидата критерію доброчесності за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
160. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 255 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

       Таким чином, відсутні підстави для визнання Івасина О.Р. таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм доброчесності та професійної етики.

          Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Івасин Олександр Романович набрав 663,23 бала.

2. Визнати Івасина Олександра Романовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                       Сергій ЧУМАК

Члени Комісії                                                                                                     Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                              Роман САБОДАШ