Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ференц Ольги Ігорівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ольги ФЕРЕНЦ,

представника Громадської ради доброчесності Дмитра ТУЗОВА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ференц Ольги Ігорівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Інформація про кар’єру судді та процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 15 червня 2012 року № 394/2012 Ференц О.І. призначено на посаду судді Старосамбірського районного суду Львівської області на 5 років, її зараховано до штату суду наказом від 03 вересня 2012 року № 68-К. Дата складення суддею присяги – 19 грудня 2012 року.

Указом Президента України від 17 травня 2019 року № 239/2019 Ференц О.І. призначено на посаду судді Городоцького районного суду Львівської області.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

У визначений строк до Комісії із заявою про участь у Конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання звернулась Ференц О.І.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Ференц О.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.  

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» та допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу, зокрема Ференц О.І.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (далі – Порядок), а також визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії Конкурсу.  

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії Конкурсу: Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Київський апеляційний суд – 45 вакантних посад суддів; Львівський апеляційний суд – 28 вакантних посад суддів; Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Одеський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Харківський апеляційний суд – 47 вакантних посад суддів.

У визначений строк до Комісії із заявою про намір претендувати на посаду судді Львівського апеляційного суду звернулась Ференц О.І.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за вказаним питанням визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

Комісією проведено спеціальну перевірку, під час якої надіслано запити до  Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Згідно з відповідями уповноважених державних органів за результатами спеціальної перевірки Комісією не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ференц О.І.

ІІІ. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Згідно з частинами першою та другою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з пунктом 5.6.1 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:

- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:

рівень когнітивних здібностей – 60 балів;

рівень знань з історії української державності – 40 балів;

рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;

рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;

рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;

- особиста компетентність – 50 балів, з яких:

рішучість та відповідальність – 25 балів;

безперервний розвиток – 25 балів;

- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:

ефективна комунікація – 12,5 бала;

ефективна взаємодія – 12,5 бала;

стійкість мотивації – 12,5 бала;

емоційна стійкість – 12,5 бала.

Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.

Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Заслухавши доповідача, встановивши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє кандидата Ференц О.І., Комісією проведено співбесіду та встановлено таке.

IV.І. Критерій професійної компетентності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішеннями Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25, № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. 

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.  

З огляду на зазначене вище Ференц О.І. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу:

Критерій	Показник	Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	49,7	354,70
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	147
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	118

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Ференц О.І. за кваліфікаційний іспит, становить 354,70 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидата критерію професійної компетентності.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-6808/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.

До Комісії 15 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Ференц О.І. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

IV.ІІ. Критерій особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення встановлено, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність.

Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Ференц О.І. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Особиста компетентність	Рішучість	21	17	19	19,00	39,33
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	21	20	20	20,33

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок всіх членів Комісії у складі колегії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,33 бала з 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, та свідчить про відповідність кандидата критерію особистої компетентності.

IV.ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення встановлено, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Ференц О.І. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	10	10	9,67	42,01
	Ефективна взаємодія	9	11	10	10,00
	Стійкість мотивації	12	12	11	11,67
	Емоційна стійкість	11	11	10	10,67

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень соціальної компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок членів Комісії у складі колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,01 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.  

IV.ІV. Критерій доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24  (далі – Єдині показники).

Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу. (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).

До Комісії надійшло рішення Громадської ради доброчесності від 08 січня 2026 року (далі – інформація ГРД) з відомостями про кандидата, а саме:

1. Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — майнова декларація), за 2021 рік кандидат задекларувала, зокрема,  квартиру загальною  площею 78,1  кв. м,  розташовану  в  с.  Сокільники  Львівської обл., власником якої є її донька ОСОБА_1.

Відповідно до відомостей з Державного  реєстру  речових прав  на  нерухоме  майно  та  Реєстру прав власності  на  нерухоме  майно  право  власності  на  зазначений  об’єкт  нерухомого  майна  донька кандидата  набула  на  підставі  договору  дарування  від 11 грудня 2021 року  №  832. Вартість  квартири  за останньою грошовою оцінкою становить 593 629,00 грн.

1.1.  Кандидат  у  розділі  11 «Доходи,  у  тому  числі  подарунки»  майнової декларації  не  відобразила  отриманий  членом  її  сім’ї  (донькою)  подарунок  у  негрошовій формі, еквівалентний вартості набутої квартири. Вказане є порушенням вимог антикорупційного законодавства, адже відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про доходи, які суб’єкт декларування або члени його сім’ї отримали упродовж звітного періоду. Доходи згідно з роз’ясненнями Національного агентства із запобігання корупції включають, у тому числі,  подарунки. Відомості щодо подарунка зазначаються лише в разі, якщо його вартість перевищує п’ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (абзац другий  пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції»).

1.2. Згідно з дослідженими ринковими цінами вартість набутої донькою кандидата квартири за останньою грошовою оцінкою не відповідає реальній ринковій ціні.

У житловому комплексі, у якому розташована квартира доньки кандидата, вартість одного квадратного метра станом на 07 грудня 2021 року становила від 21 000 грн. Отже, мінімальна вартість набутої квартири станом на грудень 2021 року мала б становити близько 1 640 100 грн. Будинок,  у якому розташована квартира доньки кандидата, було збудовано та введено в експлуатацію ще в першому кварталі 2017 року. Отже, указана вартість квартири в майнових деклараціях значно нижча за реальну ринкову ціну.

1.3.  З даних,  доступ  до  яких  має  Громадська рада доброчесності,  встановлено,  що  ОСОБА_1  подаровано квартиру батьком кандидата – ОСОБА_2, тобто онуці дарувальника. Згідно з даними з  Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ЄДРФОПП) у період з 1998 року до 2020 року включно (тобто за 22 роки) дохід дарувальника становив 1 692 691 грн. У зв’язку з чим ГРД має обґрунтовані сумніви в наявності достатніх  фінансових  можливостей  у  батька  кандидата ОСОБА_2 для придбання зазначеної нерухомості за ринковою вартістю.

Таким  чином, наведені  обставини  свідчать  про  можливе  недотримання  кандидатом вимог  фінансового  контролю,  зокрема,  щодо  повноти  відображення  відомостей  про доходи  членів  сім’ї  у  вигляді  подарунків,  а  також  про суттєву  невідповідність  між задекларованою вартістю об’єкта нерухомості та його ймовірною ринковою вартістю. Крім того, з урахуванням встановленого рівня офіційних доходів дарувальника виникають обґрунтовані  сумніви  щодо  наявності  в  нього  достатніх  законних  коштів  для  набуття зазначеного  майна  за  ринковою  ціною,  що  потребує  додаткових  пояснень  та документального підтвердження джерел походження коштів.

Ці обставини можуть свідчити про ризики недоброчесності в частині фінансової прозорості  та  дотримання  антикорупційного  законодавства,  у  зв’язку  з  чим  підлягають з’ясуванню  під  час  співбесіди  з  кандидатом  у  межах  оцінки  її  відповідності  критеріям доброчесності та професійної етики.

Стосовно підпункту 1.1. пункту 1 кандидат підтвердила, що дійсно помилково пропустила таку інформацію, однак умислу приховати дохід у неї не було: як сама квартира, так і її вартість були відображені в розділі «Об’єкти нерухомості» майнової декларації за 2021 рік. Майнова декларація за 2021 рік у зв’язку з відтермінуванням декларування у 2022 році через воєнний стан в Україні подавалася фактично в грудні 2022 року, чим також частково пояснюється вказане порушення.

Кандидат щодо ринкової вартості квартири в с. Сокільники Львівського р-ну Львівської обл., подарованої її батьком дочці, пояснила, що надала в розпорядження Комісії висновок про вартість майна ТзОВ «Луцьк Дім Сервіс» (оцінювач ОСОБА_3), який був складений на замовлення продавця квартири ОСОБА_4. Відповідно до цього висновку ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 в с. Сокільники Львівського р-ну станом на 10 червня 2021 року становила 593 629 грн. Така ж вартість була зазначена в Договорі купівлі-продажу квартири від 15 червня 2021 року № 3732, укладеному між її батьком та ОСОБА_4. З урахуванням курсу долара станом на 10 червня 2021 року (27 грн за 1 долар США) вартість цієї квартири становила 21 986 доларів США. На  прохання її батька попередній власник квартири – ОСОБА_4, надав копію Договору купівлі-продажу квартири від 24 листопада 2017 року № 1248.  Згідно з цим договором ОСОБА_4 придбав квартиру в ТОВ «БУД ІНВЕСТ КОМ» у 2017 році за 546 700 грн, тобто за нижчою ціною, ніж та, за яку він продав її у 2021 році. Ймовірно, така низька вартість зумовлена тим, що квартира потребувала ремонту, вона не була оснащена жодною побутовою технікою. Однак ні кандидат, ні члени її сім’ї не були стороною цього договору; мотиви такої ціни продажу квартири їй невідомі; у майновій декларації зазначається інформація про останню відому оцінку вартості майна, що й було зроблено на підставі наявних документів.  

Стосовно фінансової спроможності її батька придбати квартиру в с. Сокільники Львівського р-ну Львівської обл. пояснила, що батько мав у власності квартиру в м. Києві, яку набув у 2004 році. У 2020 році він вирішив її продати і придбати дві квартири у Львівській обл. для двох онучок –  її дочки та дочки її рідної сестри. 24 вересня 2020 року батько продав належну йому в м. Києві квартиру за ціною 1 555 600 грн, а 15 червня 2021 року придбав квартиру АДРЕСА_1 в с. Сокільники Львівської обл. за 593 629 грн, що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 15 червня 2021 року № 3732. Власне ця квартира і була подарована її дочці ОСОБА_1.  

Комісія вважає надані пояснення та документи на їх підтвердження достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики щодо обставин, наведених у підпунктах 1.2. та 1.3. пункту 1 інформації ГРД.

Стосовно наданої ГРД інформації в підпункті 1.1. пункту 1 Комісія констатує, що дійсно в розділі  11 «Доходи,  у  тому  числі  подарунки»  майнової декларації за 2021 рік кандидат не  відобразила  отриманий  членом  її  сім’ї  (донькою) подарунок. Комісія зазначає, що вказане порушення, визнане кандидатом, не є істотним, а тому не може мати наслідком визнання її такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, з огляду на те, що зазначену квартиру задекларовано в розділі 3 майнової декларації за 2021 рік як власність доньки, що підтверджує відсутність умислу на приховування такого доходу. Водночас ці обставини враховуються Комісією під час визначення балів.

2. Відповідно до майнових декларацій кандидата за 2022–2024 роки у власності її чоловіка з 26 січня 2022 року  перебував  (перебуває)  легковий  автомобіль «Toyota  Camry»  2015  року  випуску, вартість  на  дату набуття права – 323 000 грн, що відповідало 11 176,47 дол. США.

Водночас станом  на  початок  2026  року  ціна  на автомобілі  цієї  категорії  коливається  в  діапазоні від 10 000 до 17 000 дол.  США залежно  від технічного стану та комплектації.

Надаючи  пояснення  щодо  різниці  між  задекларованою  та  середньоринковою  вартістю автомобіля, кандидат зазначила: «У власності мого чоловіка дійсно перебував автомобіль «Toyota Camry» 2015 року випуску, який він придбав 22 січня 2022 року в ОСОБА_5 – партнера по бізнесу (з яким перебуває у дружніх відносинах з 2018 року, коли спільно створювали ТОВ «Юридична компанія «Імперія закону»). Відповідно до пункту 3.1 укладеного між ними Договору купівлі-продажу № 4649/2022/3069128 за домовленістю сторін оцінка транспортного засобу складає 323 000 грн. Низька вартість автомобіля зумовлена тим, що ОСОБА_5 на той час уже придбав інший автомобіль для себе».

Громадська рада доброчесності  критично  оцінює  наведене  пояснення,  оскільки  факт придбання продавцем іншого транспортного засобу не є об’єктивним чинником, що впливає на  ринкову  вартість  автомобіля,  який  є  предметом  правочину,  та  не  може  сам  по  собі обґрунтовувати  суттєве  відхилення  ціни  від  ринкових  орієнтирів  особливо  з  урахуванням ділових зв’язків між сторонами договору.

З  огляду  на  те,  що  встановлена  різниця  між  задекларованою  вартістю  та мінімальними ринковими показниками не є істотною та не свідчить однозначно про суттєве заниження вартості, ці обставини самі по собі не можуть розцінюватися як достатня підстава для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності. Водночас  зазначене  створює  застереження  щодо  прозорості  майнових  операцій  та  потребує додаткового  з’ясування  під  час  співбесіди  з  кандидатом  у  межах  оцінки  дотримання  нею стандартів фінансової доброчесності та добросовісності поведінки.

Під час співбесіди кандидат підтвердила пояснення, надані Громадській раді доброчесності.

На підтвердження ціни продажу автомобіля долучила письмові пояснення продавця ОСОБА_5.

Комісія сприймає пояснення кандидата як правдиві та такі, що відповідають фактичним обставинам і наданим нею документам, а тому зазначені в інформації ГРД обставини не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

3. Відповідно  до  майнової  декларації  кандидата  за 2024 рік  її  чоловік 03 вересня 2024 року набув право власності  на частку  житлового  будинку  (33,3%)  загальною  площею  292  кв. м, розташованого  в  м.  Мостиська  Львівської  обл.,  а  також  на частку  земельної  ділянки (33,3%)  загальною  площею  700  кв. м,  розташованої  за  тією  ж  адресою. Вартість кожного з цих об’єктів на дату набуття права власності задекларована в розмірі 50 000 грн відповідно.

3.1. За  результатами  аналізу  відкритих  джерел,  зокрема  оголошень  на  платформі  «OLX»,  у м. Мостиська  Львівської  обл.  пропонуються  до  продажу  житлові  будинки  зі співставними характеристиками за значно вищими цінами, зокрема:

- житловий  будинок, загальна площа – 238 кв. м, без ремонту, вартість – 3 379 517,00 грн (80 000,00 дол. США);

- будинок на  етапі  незавершеного  будівництва, загальна площа – 180 кв. м, вартість – 2 323 418,00 грн (55 000,00 дол. США).

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до об’єкта належать, зокрема, мансардні приміщення, балкони, криниця, огорожі та ворота, що може свідчити про капітальний характер забудови. За таких умов задекларована вартість частки будинку в розмірі 50 000 грн істотно відрізняється від орієнтовних ринкових показників навіть з урахуванням того, що йдеться про частку у праві власності. Водночас у розпорядженні ГРД відсутні відомості щодо року завершення будівництва, введення об’єкта в експлуатацію та його фактичного технічного стану, що не дозволяє здійснити точну оцінку ринкової вартості об’єкта на дату набуття права власності.

Стосовно вартості житлового будинку та земельної ділянки в м. Мостиська, частка яких була подарована її чоловіку, пояснила, що 1/3 частки цієї нерухомості набута чоловіком на підставі договору дарування частки земельної ділянки та житлового будинку від 03 вересня 2024 року. Оскільки дарування здійснювалося батьком чоловіка, а згідно з нормами Податкового кодексу України дарування майна (між родичами першого ступеня споріднення) оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, оцінка подарованого майна в цьому випадку відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не проводилася, вартість подарованих об’єктів була визначена символічно за домовленістю і становила 100 000 грн (по 50  000 грн за кожен об’єкт). Саме така сума зафіксована в договорі і була відображена нею в майновій декларації за 2024 рік. Отже, зазначена вартість цих об’єктів (часток) не є ринковою, а визначалася сторонами добровільно.

3.2. Із  наявних  у  розпорядженні  Громадської ради доброчесності  даних  встановлено,  що  відповідні  частки  житлового будинку  та  земельної  ділянки  були  набуті  чоловіком  кандидата  на  підставі  договору дарування від його батька (свекра кандидата) ОСОБА_6.

Згідно з інформацією з ЄДРФОПП у період з 1998 року до 2024 року (включно) дарувальник не мав значних доходів  (наприклад,  у  2016  році  отримав 4 800 грн  заробітної  плати  від ФГ  «Лісова поляна», у 2015 році – 4 500 грн заробітної плати від ТОВ «Автотермінал Шегині»). Значних доходів не було і в дружини дарувальника (свекрухи кандидата): починаючи з 2012 року відсутні дані про отримання доходів, окрім незначних дивідендів (28 грн на рік).

На  думку  звичайної розсудливої  людини,  викликає  сумнів  можливість  зведення  такого об’єкта (загальна площа близько 300 кв. м) дарувальником, тобто свекром кандидата, ураховуючи офіційні доходи його сім’ї. Таким чином, задекларована вартість частки житлового будинку та земельної ділянки істотно не  корелює  з  ринковими  орієнтирами  для  об’єктів  аналогічної  площі  та  характеристик  у відповідному  населеному  пункті,  а  також  не  узгоджується  з  фінансовими  можливостями дарувальника, встановленими за даними офіційних реєстрів.

Відсутність  у  розпорядженні  Громадської ради доброчесності  відомостей  щодо  технічного  стану  об’єкта, часу його будівництва та введення в експлуатацію  унеможливлює  формування однозначного висновку про реальну  вартість  майна  та  джерела  фінансування  його  зведення.  Водночас  сукупність установлених  обставин зумовлює  необхідність  додаткової  перевірки  доброчесності кандидата в цій частині з огляду на можливі ризики використання правочину дарування як  способу формального  оформлення  майна  без  належного  підтвердження  законності  його походження.

Стосовно фінансової спроможності її свекрів звести в м. Мостиська житловий будинок площею майже 300 кв. м Ференц О.І. пояснила, що згідно з будівельним паспортом на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику ОСОБА_6, цей паспорт було затверджено ще в 2003 році. Технічний паспорт на житловий будинок було виготовлено станом на 09 грудня 2007 року. Будинок зводився батьками її чоловіка власними силами господарським способом протягом багатьох років та був введений в експлуатацію у 2007 році, після чого свекор отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії _________.

Водночас Ференц О.І. зазначила, що зі своїм чоловіком вона познайомилася у 2009 році, а шлюб між ними було зареєстровано у 2011 році, тобто право власності на цей житловий будинок свекор набув задовго до її знайомства з майбутнім чоловіком. Указаний житловий будинок було зведено свекрами на земельній ділянці, виділеній у 2003 році в порядку безоплатної приватизації (кадастровий номер НОМЕР_1), тобто за 8 років до її одруження з ОСОБА_7.

Рішенням Мостиської міської ради Львівської області від 21 лютого 2008 року № 8 АДРЕСА_2 в м. Мостиська перейменовано на АДРЕСА_3. У зв’язку зі зміною назви вулиці та нумерації будинків свекор 02 листопада 2011 року отримав нове свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ________. Відповідно до цього свідоцтва загальна площа будинку – 313,3 кв. м. Через перепланування, переобміри та втрату старого свідоцтва про право власності на нерухоме майно проведено перереєстрацію, уточнено площу житлового будинку – 291,7 кв. м та видано Витяг про реєстрацію права власності на житловий будинок з такою площею.

Незважаючи на прийняття будинку в експлуатацію у 2007 році, свекри добудовували його ще багато років. У 2012 році для завершення ремонтних робіт свекор продав квартиру в м. Мостиська на АДРЕСА_4 за ціною 271 800 грн, що за курсом долара станом на листопад 2012 року (7,993 грн за один долар США) становило 33 975 доларів США.

Комісія вважає пояснення прийнятними, жодних доказів на їх спростування в Комісії немає, тому зазначені обставини не впливають на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Крім інформації, зазначеної в рішенні ГРД, Комісією також перевірені інші обставини, які можуть впливати на оцінку критеріям доброчесності та професійної етики.

Так, згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.

Відповідно до пункту 1 Правил заповнення та подання декларації родинних зв’язків судді (затверджені рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16, зі змінами) декларація родинних зв’язків судді подається особисто суддею шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із зазначенням відомостей за останні п’ять календарних років.

Під час співбесіди Комісією встановлено, що кандидатом подано декларації родинних зв’язків судді із зазначенням неправильних періодів декларування (за 2011–2016, 2012–2017 та 2015–2020 роки). 

Суддя підтвердила наявність помилок при заповненні декларацій родинних зв’язків за вказані періоди, а саме охоплення цими деклараціями більшого періоду, ніж визначено законодавством.

Таким чином, Ференц О.І. при заповненні майнової декларації та декларацій родинних зв’язків судді допускала систематичні помилки, що свідчить про певну її недбалість та нехтування правилами заповнення цих декларацій, тобто несумлінність при виконанні покладеного на неї державою обов’язку декларування.

Однією зі складових доброчесності судді є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмежена лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на посаду судді мають бути бездоганними у всіх сферах його життя.

На думку Комісії, жодне з цих порушень окремо не є суттєвим і саме по собі не може свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, проте Комісія, зважаючи на системність порушень, які допускаються кандидатом протягом тривалого часу при заповненні відповідних декларацій, а також ураховуючи наявність порушення, зазначеного в підпункті 1.1. пункту 1 інформації ГРД, дійшла висновку про необхідність застосування приписів пункту 5.12 Положення щодо можливості зниження балів за вчинення декількох менш суттєвих порушень і, відповідно, зниження кількості балів за критерієм доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «сумлінність».

Комісія також звертає увагу, що відповідно до інформації Державного підприємства «Інформаційні судові системи» за час роботи суддею порушено строки оприлюднення текстів судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень у 30 судових рішеннях (у грудні 2016 році – 17 судових рішень, у 2017 році – 6 судових рішень, у 2020 році – 2 судові рішення, у 2021 році – 1 судове рішення, у 2022 році – 1 судове рішення, у 2024 році – 2 судові рішення, у 2025 році – 1 судове рішення). Комісія зазначає, що кількість судових рішень, внесених із порушенням строків, є незначною, тому підстави для зниження балів кандидату відсутні.

Загальна кількість розглянутих суддею Ференц О.І. справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), з 16 жовтня 2015 року і дотепер – 289 справ. З них ухвалено:

- 222 судові рішення про накладення адміністративного стягнення;

- 65 судових рішень про закриття провадження у справі (у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП – 9 справ).

Отже, кількість справ про адміністративні правопорушення, закритих у зв’язку із закінченням строків на момент їх розгляду, передбачених статтею 38 КУпАП, становить лише 3%. Непослідовностей або суперечностей при розгляді цих справ, різних підходів до їх вирішення Комісією під час дослідження досьє не встановлено.

Загальна кількість розглянутих Ференц О.І. справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-6 КУпАП, – 16 справ, у всіх справах накладено стягнення.

Загальна кількість розглянутих суддею справ про позбавлення батьківських прав – 1; справ про визначення місця проживання дитини з батьком – 4. Комісія зазначає, що в усіх справах залучено орган опіки та піклування, будь-якої непослідовності або суперечності в поведінці судді при розгляді цих справ Комісією не встановлено.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від суми максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Ференц О.І. отримала такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту	354,70	354,70
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	19,00	39,33
	Безперервний розвиток	20,33
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,67	42,01
	Ефективна взаємодія	10,00
	Стійкість мотивації	11,67
	Емоційна стійкість	10,67
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		285
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
Всього			721,04

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Ференц О.І. у сукупності набрала 721,04 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно 

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Ференц Ольга Ігорівна набрала 721,04 бала.

2. Визнати Ференц Ольгу Ігорівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                             Андрій ПАСІЧНИК                                                                                    

                                                                                                       Роман САБОДАШ