Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО (доповідач), Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Тетяни ЛЕОНОВОЇ,
представника Громадської ради доброчесності Марії ГОРБАНЬ,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Леонової Тетяни Олександрівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону (для апеляційного суду). Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Статтею 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, в тому числі апеляційних судах загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
Леонова Т.О. у межах встановленого умовами конкурсу строку подала до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заяву про допуск її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Леонову Т.О. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
ІІ. Основні відомості про кандидата.
Леонова Т.О. _____ року народження, громадянка України, має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Стаж професійної діяльності у сфері права перевищує 25 років.
Має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1073 від 14 жовтня 2011 року, видане Полтавською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
До органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції не обиралася.
До дисциплінарної відповідальності за період адвокатської діяльності не притягувалася.
ІІІ. Стислий опис проходження першого та другого етапів кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація). Визначено, що Леонова Т.О. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 138 балів та допущена до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу. Встановлено, що Леонова Т.О. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 44,3 бала та допущена до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання. Визначено, що Леонова Т.О. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримала 125,5 бала; загальний результат кваліфікаційного іспиту – 307,8 бала; допущено Леонову Т.О. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
З огляду на зазначене Леонова Т.О. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: 1) когнітивні здібності – 44,3 бала; 2) знання історії української державності – 40 балів; 3) знання у сфері права та зі спеціалізації суду – 138 балів; 4) здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 125,5 бала. Загальний результат за критерієм професійної компетентності – 347,8 бала.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Леонова Т.О.
Згідно з рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду проводить постійна колегія № 5 Комісії.
До Комісії надійшла заява Леонової Т.О. про намір претендувати на посаду судді Харківського апеляційного суду.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Леонової Т.О. визначено члена Комісії Луганського В.І.
Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.
У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.
Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, зокрема критеріїв компетентності: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).
Кандидатом Леоновою Т.О. 14 серпня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У своїх поясненнях кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
До Комісії 02 квітня 2026 року від Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) надійшов висновок про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Леонової Т.О. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 31 березня 2026 року (далі – Висновок). Додатково ГРД повідомила інформацію, яка сама по собі не стала підставою для Висновку, але може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.
З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД Комісією надіслано кандидату електронну копію відповідного Висновку ГРД та запропоновано надати пояснення стосовно викладених у ньому обставин.
Кандидатом 20 квітня 2026 року надіслано на адресу Комісії письмові пояснення щодо обставин, викладених у Висновку, та копії відповідних документів.
Леоновій Т.О. було забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
Комісією у складі колегії 05 травня 2026 року проведено співбесіду із кандидатом Леоновою Т.О.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентностей, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Рішенням Комісії від 05 травня 2026 року № 171/ас-26 встановлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка має бути оцінена під час встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Визначено, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Леонова Тетяна Олександрівна набрала 677,8 бала. Внесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Леонової Тетяни Олександрівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
IV. Зміст Висновку Громадської ради доброчесності.
ГРД 31 березня 2026 року затвердила Висновок. Підставами для Висновку стало те, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «Чесність» та «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав та відповідність рівня життя задекларованим доходам».
У пункті 1 Висновку ГРД, зокрема, зазначено, що кандидат Леонова Т.О. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками чесність, законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав та відповідність рівня життя задекларованим доходам. ГРД вважає, що кандидат не надала достовірної та відомої їй інформації в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (надалі – Декларація), про яку має бути обізнаною, а задекларована вартість майна не відповідає реальній вартості набуття. Право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуте кандидатом та членами її сім’ї за ціною, що істотно відрізняється від ринкової вартості. ГРД зазначила, що встановила невідповідність між задекларованою та реальною вартістю транспортних засобів.
У підпункті 1.1 пункту 1 Висновку ГРД зазначила, що кандидат у своїх Деклараціях за 2022 та 2023 роки задекларувала право власності на легковий автомобіль «VOLKSWAGEN MULTIVAN 2.5 TDI» 2005 року випуску, набутий нею 15 липня 2020 року. Вартість автомобіля на дату набуття права зазначено в розмірі 49 000 грн. На думку ГРД, існує обґрунтований сумнів, що вказана вартість є реальною, та припущення про те, що насправді вона є значно меншою за ринкову на момент набуття права власності кандидатом. Так, відповідно до архівних оголошень, розміщених на сайті AUTO.RIA, станом на 2020 рік пропонувались до продажу автомобілі «VOLKSWAGEN MULTIVAN 2.5 TDI» 2005 року випуску за середньою ціною 13 000 дол. США, що було еквівалентно 350 480 грн. Таким чином, різниця між задекларованою кандидатом вартістю автомобіля (49 000 грн) та його орієнтовною ринковою ціною (понад 350 000 грн) є істотною та становить понад 300 000 грн. Така розбіжність не може вважатися незначною або зумовленою звичайними коливаннями ринку.
У підпункті 1.2 пункту 1 Висновку ГРД вказала, що кандидат у своїй Декларації за 2022 рік задекларувала легковий автомобіль «SKODA SUPERB» 2004 року випуску, право власності на який набуто її чоловіком 08 липня 2022 року. Вартість автомобіля на дату набуття права зазначено в розмірі 16 664 грн. Існує обґрунтований сумнів, що вказана вартість є реальною, та припущення про те, що насправді вона є значно меншою за ринкову на момент набуття права власності чоловіком кандидата. Так, відповідно до архівних оголошень, розміщених на сайті AUTO.RIA, станом на 2022 рік пропонувались до продажу автомобілі «SKODA SUPERB» 2004 року випуску за середньою ціною 4 500 дол. США, що було еквівалентно 145 530 грн. Таким чином, різниця між задекларованою вартістю автомобіля (16 664 грн) та його орієнтовною ринковою ціною станом на 2022 рік (близько 145 530 грн) є суттєвою та становить понад 128 000 грн. Така розбіжність є кратною та істотно перевищує можливі коливання вартості, зумовлені технічним станом транспортного засобу чи індивідуальними умовами продажу.
У підпункті 1.3 пункту 1 Висновку ГРД вказала, що кандидат у своїх Деклараціях за 2022 та 2023 роки задекларувала право власності свого чоловіка на легковий автомобіль «SUBARU FORESTER» 2006 року випуску, набутий ним 15 січня 2022 року. Вартість автомобіля на дату набуття права зазначено в розмірі 140 000 грн. Існує обґрунтований сумнів, що вказана вартість є реальною, та припущення про те, що насправді вона є значно меншою за ринкову на момент набуття права власності чоловіком кандидата. Так, відповідно до архівних оголошень, розміщених на сайті AUTO.RIA, станом на 2020 рік пропонувались до продажу автомобілі «SUBARU FORESTER» 2006 року випуску за середньою ціною 6 500 дол. США, що було еквівалентно 210 210 грн. Таким чином, різниця між задекларованою кандидатом вартістю автомобіля (140 000 грн) та його орієнтовною ринковою ціною (близько 210 210 грн) становить понад 70 000 грн, що є істотною сумою та перевищує межі звичайних ринкових коливань.
У підпункті 1.4 пункту 1 Висновку ГРД вказала, що кандидат у своїй Декларації за 2024 рік зазначила легковий автомобіль «MITSUBISHI PAJERO WAGON» 2012 року випуску, право власності на який набуто її чоловіком 01 травня 2024 року. Вартість автомобіля на дату набуття права зазначено в розмірі 370 000 грн. Існує обґрунтований сумнів, що вказана вартість є реальною, та припущення про те, що насправді вона є значно меншою за ринкову на момент набуття права власності чоловіком кандидата. Так, відповідно до архівних оголошень, розміщених на сайті AUTO.RIA, станом на 2020 рік пропонувались до продажу автомобілі «MITSUBISHI PAJERO WAGON» 2012 року випуску за середньою ціною 16 500 дол. США, що було еквівалентно 662 475 грн. Таким чином, різниця між задекларованою вартістю автомобіля (370 000 грн) та його орієнтовною ринковою ціною (близько 662 475 грн) становить майже 300 000 грн, що є істотною та не може бути пояснена виключно звичайними ринковими коливаннями або індивідуальними умовами продажу.
У пункті 2 Висновку ГРД вказала, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав та відповідність рівня життя задекларованим доходам. Вартість об’єктів цивільних прав, набутих кандидатом на посаду судді та членами її сім’ї, не відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав. Кандидат та члени її сім’ї здійснювали витрати, розмір яких не відповідає їхньому рівню життя, задекларованим доходам. ГРД вважає, що задекларовані кандидатом доходи викликають сумніви щодо їх достатності для набуття майна та здійснення витрат. Так у підпункті 2.1 пункту 2 Висновку ГРД вказала, що відповідно до Декларації кандидата за 2017 рік нею задекларовано сукупний дохід її та членів її сім’ї в розмірі 121 476 грн (без урахування сплачених податків), будь-які заощадження відсутні. Своєю чергою сім’я кандидата складалась (складається) з трьох дорослих осіб (кандидат, її чоловік та матір) та однієї дитини. Відповідно до даних Державної служби статистики України середньостатистичні витрати однієї особи в Харківській області за 2017 рік становили 75 299 грн. З урахуванням наведених даних прогнозовані витрати кандидата та її чоловіка становили 150 598 грн на рік. Річні витрати матері доцільно визначати щонайменше на рівні отриманого нею пенсійного забезпечення – 18 550 грн. Таким чином, сукупні прогнозовані витрати трьох дорослих осіб становили 169 148 грн на рік. Отже, навіть без урахування витрат на дитину загальна сума прогнозованих витрат трьох дорослих осіб у 2017 році (169 148 грн) перевищувала задекларований сукупний дохід сім’ї (121 476 грн) на 47 672 грн. Витрати на утримання дитини (харчування, одяг, лікування, навчання тощо) взагалі не були враховані, що ще збільшує розрив між доходами та необхідними витратами. Водночас у стороннього спостерігача виникає обґрунтований сумнів, що задекларованих доходів об’єктивно було недостатньо для забезпечення базових потреб трьох дорослих осіб та однієї дитини у 2017 році, що свідчить про наявність фінансової невідповідності та потребує додаткових пояснень щодо джерел покриття фактичних витрат. Окрім цього, відповідно до Декларації за 2022 рік сукупний дохід кандидата та членів її сім’ї становив 1 215 902 грн, з яких 1 080 000 грн дохід, отриманий від відчуження рухомого майна. Доходи кандидата становили 6 238 грн (до сплати податків). Також відповідно до Декларації за 2023 рік сукупний дохід кандидата та членів її сім’ї становив 1 019 401 грн, з яких 930 400 грн дохід, отриманий від відчуження рухомого майна. Доходи самого кандидата становили 45 000 грн (до сплати податків). Відповідно до Декларації за 2024 рік сукупний дохід кандидата та членів її сім’ї становив 645 590 грн, з яких 526 000 грн дохід, отриманий від відчуження рухомого майна. Доходи кандидата становили 75 000 грн (до сплати податків). Доходи кандидата як адвоката становлять менше мінімальної зарплати в зазначений період та викликають сумнів в уважного стороннього спостерігача. ГРД вважає, що з огляду на викладене можна дійти висновку, що доходів, отриманих кандидатом та членами її сім’ї (без урахування доходу від продажу рухомого майна та невказаного у Деклараціях доходу чоловіка), було б недостатньо для забезпечення їх проживання у задекларовані періоди. Це ставить під сумнів ГРД повноту відображення відомостей у Деклараціях та достовірність інформації щодо фактичного фінансового стану кандидата і членів її сім’ї. Отже, ГРД доходить висновку про те, що кандидат не доклала належних зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, її поведінка була бездоганною, вона не вжила належних і достатніх заходів для того, щоб бути обізнаною про майнові інтереси членів своєї сім’ї та антикорупційні обов’язки.
У підпункті 2.2 пункту 2 Висновку ГРД вказала, що відповідно до Декларацій мати кандидата ОСОБА_1 20 березня 2013 року набула право власності на легковий автомобіль «TOYOTA RAV 4» 2013 року випуску вартістю 306 210 грн. Відповідно до Декларацій автомобілем користується чоловік кандидата ОСОБА_2. Отже, у стороннього спостерігача може виникнути обґрунтований сумнів щодо наявності грошових коштів у матері кандидата на придбання цього транспортного засобу. За даними ДРФО, доходи ОСОБА_1 упродовж 2003–2011 років становили 59 337,20 грн, що є значно меншим за вартість автомобіля.
Також висновок ГРД містить інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, але має бути врахована під час оцінювання. В інформації ГРД зазначила таке.
Кандидат у жодній зі своїх Декларацій не задекларувала своє членство в Національній асоціації адвокатів України (далі – НААУ). НААУ є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування (частина перша статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Усі особи, які мали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, стали членами НААУ з моменту її державної реєстрації. Інші особи стають членами НААУ з моменту складення присяги адвоката України (частина шоста статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України кандидат отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1073 від 14 жовтня 2011 року, тому в усіх поданих нею Деклараціях слід було відобразити відомості про те, що суб’єкт декларування є членом НААУ, однак така інформація не відображена кандидатом.
V. Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Комісією у пленарному складі проведено співбесіду з кандидатом Леоновою Т.О. 08 червня 2026 року.
Під час співбесіди Леонова Т.О. надала пояснення стосовно обставин, викладених у Висновку ГРД, аналогічні поясненням, наданим під час співбесіди з Комісією у складі колегії.
Крім того, під час співбесіди Леоновою Т.О. було заявлено клопотання про проведення частини співбесіди, а саме надання пояснень щодо пункту 2.1 Висновку ГРД, у закритому режимі без відеотрансляції з метою нерозголошення інформації, що становить охоронювану законом таємницю, оскільки її чоловік належить до категорії осіб, зазначених у частині 8 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Клопотання кандидата Комісією задоволено та проведено частину співбесіди в закритому режимі без відеотрансляції з метою нерозголошення даних, які стосуються чоловіка кандидата.
Стосовно обставин, викладених у пункті 1 Висновку ГРД, Леонова Т.О. зазначила таке.
Щодо автомобіля «VOLKSWAGEN MULTIVAN 2.5 TDI» 2005 року випуску пояснила, що ГРД повністю права в тому, що цей автомобіль не купувався за ринковою вартістю. Він придбавався після ДТП під відновлення. Відшукувався автомобіль її чоловіком. Попередньо у неї у власності був мікроавтобус, який продали і відшукали цей автомобіль. Авто відновлював чоловік частково господарським способом самостійно та частково спеціалісти на приватних станціях технічного обслуговування. На цьому автомобілі вона їздила певний час, але потім у 2024 році він був проданий, оскільки постійно ламався. Кандидат звернула увагу, що «VOLKSWAGEN MULTIVAN 2.5 TDI» 2005 року випуску був проданий також не за ринковою вартістю тому, що відновити його повністю не було можливості.
Стосовно інших автомобілів кандидат пояснила, що хоче узагальнити інформацію, оскільки підпункти 1.2, 1.3 та 1.4 пункту 1 Висновку ГРД стосуються транспортних засобів, які були придбані її чоловіком. Чоловік спеціально вишукував автомобілі за мінімальну вартість з метою їх ремонту, користування та продажом за більш вигідну вартість. ГРД під час перевірки не встановила і не вказала конкретних оголошень по цим автомобілям. Вказані у Висновку ГРД автомобілі не продавались через оголошення на сайті AUTO.RIA. Продаж автомобілів вона декларувала на підставі наданих її чоловіком договорів купівлі-продажу, які вона долучила до досьє кандидата. Ремонтом цих автомобілів вона особисто не займалася.
Комісія у пленарному складі оцінює пояснення Леонової Т.О. щодо обставин, зазначених у пункті 1 Висновку ГРД, зокрема, про придбання автомобілів, вартість яких є значно меншою за ринкову на момент набуття права власності її чоловіком, як неповні, недостатні та непереконливі.
Крім того, Бангалорські принципи поведінки суддів визначають чесність та доброчесність як необхідну умову належного виконання суддею своїх повноважень. Відповідно до пункту 3.1 цих принципів суддя має забезпечувати, щоб його поведінка була бездоганною навіть з точки зору стороннього спостерігача, а згідно з пунктом 4.2 постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади. У цьому випадку сукупність встановлених фактів та непереконливість наданих пояснень об’єктивно формують сумнів у тому, що кандидат дотримувався зазначених стандартів.
Стосовно підпункту 2.1 пункту 2 Висновку ГРД кандидат Леонова Т.О. під час співбесіди в пленарному складі надала пояснення в закритому режимі без відеотрансляції.
Під час співбесіди кандидат стосовно підпункту 2.2 пункту 2 Висновку ГРД надала такі пояснення. Щодо автомобіля «TOYOTA RAV 4» 2013 року випуску, який є у власності її матері може пояснити, що джерелом купівлі цього автомобіля є доходи, отримані матір’ю як до 2003 року так і після 2003 року. Мати працювала усе життя у сфері громадського харчування, є ветераном праці з 38 річним стажем. Мати ніколи не належала до осіб, які зобов’язані декларувати доходи, тому вона не збирала докази походження грошових коштів. За все своє життя мати жодної дороговартісної покупки не здійснила. З 1981 чи 1984 року мати мала посвідчення водія, однак їздила на службових автомобілях і мала бажання мати своє авто. Докази отримання матір’ю доходів вона надати не може. Після співбесіди, проведеної Комісією у складі колегії, вона запитала матір скільки по часу остання накопичувала на авто, в якій валюті зберігала грошові кошти та як зберігала. На що мати відповіла, що кошти накопичувала все життя, придбавала ювелірні вироби, а також займалася підприємницькою діяльністю.
На підтвердження зазначеного кандидат долучила до своїх письмових пояснень: довідку про взяття на облік платника податків; витяг з кабінету платників податків; квитанції; копію пенсійного посвідчення; копію посвідчення ветерана праці; екзаменаційну картку водія; копії договорів купівлі-продажу автомобілів; витяг з Єдиного реєстру адвокатів України; витяг з кабінету адвоката; відповідь з Державної служби статистики України; копію диплома; копію нотаріально посвідченої заяви.
Окрім того, ГРД надано Комісії інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснення кандидата на посаду судді.
Під час співбесіди в Комісії у пленарному складі не виникло будь-яких питань стосовно обставин, які стали підставою для надання ГРД інформації.
Ураховуючи встановлені вище обставини, Комісія у пленарному складі підтримує висновки Комісії у складі колегії та виснує, що кандидат під час співбесіди не підтвердила наявності фінансової спроможності у члена її сім’ї для придбання автомобіля у 2013 році та не підтвердила законності отриманих доходів цим членом сім’ї.
З огляду на зазначене Комісія доходить висновку, що наявний неспростований обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Комісія у пленарному складі додатково відзначає, що обов’язок підтвердити реальне отримання вказаного доходу, onus probandi, покладається на кандидата, оскільки йому відомі всі обставини та характер фінансових операцій і саме у нього (членів його сім’ї) зберігаються документи, які можуть підтвердити наявність (дійсність) фінансової операції. Такий обов’язок обумовлений об’єктивною інформаційною асиметрією: Комісія позбавлена можливості самостійно верифікувати обставини, які перебувають виключно у сфері фактичного контролю кандидата та членів його сім’ї, тоді як кандидат може і повинен мати відповідні підтвердження.
Заслухавши пояснення кандидата та дослідивши інформацію, наявну в матеріалах досьє кандидата, Комісія у пленарному складі оцінює наведені обставини крізь призму невідповідності показнику Єдиних показників – «Законність джерел походження майна».
Пунктом 21 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «Законність джерел походження майна», якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.
Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно, дії судді (кандидата на посаду судді), спрямовані на набуття прав на об’єкти цивільних прав, не суперечать вимогам законодавства, правилам професійної етики та є добросовісними; набуте суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї право власності / користування на об’єкт цивільних прав безоплатно або від пов’язаної із суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї особи було набуте попереднім власником / власником із законних джерел за ринковою вартістю.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, голосувань під час закритого обговорення відповідних показників Комісія у пленарному складі виснує, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу».
Під час закритого обговорення «за» підтвердження здатності кандидата на посаду судді Леонової Т.О. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді проголосувало п’ять членів Комісії (Ярослав ДУХ, Роман КИДИСЮК, Ігор КУШНІР, Володимир ЛУГАНСЬКИЙ, Олексій ОМЕЛЬЯН), «проти» – дев’ять членів Комісії (Андрій ПАСІЧНИК, Михайло БОГОНІС, Віталій ГАЦЕЛЮК, Надія КОБЕЦЬКА, Олег КОЛІУШ, Руслан МЕЛЬНИК, Роман САБОДАШ, Руслан СИДОРОВИЧ, Сергій ЧУМАК).
Таким чином, Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що кандидат Леонова Т.О. не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
визнати Леонову Тетяну Олександрівну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Олексій ОМЕЛЬЯН
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Сергій ЧУМАК
