Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Висоцького Артема Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Артема ВИСОЦЬКОГО,  

представника Громадської ради доброчесності Олега ЯКИМ’ЯКА,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Висоцького Артема Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що  конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

Висоцький А.М. 30 грудня 2023 року звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Висоцького А.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Висоцький А.М., ____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

Вищу юридичну освіту здобув у 2005 році в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого (Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого), де отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство».

Науковий ступінь, вчене звання відсутні.

Висоцький А.М. відповідно до пункту 3 частини першої статті 26 Закону має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарський судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Висоцький А.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	60	362,5
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	146
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	116,5

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 362,5 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Висоцьким А.М. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Висоцького А.М.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 19/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Висоцького А.М.

Результати спеціальної перевірки враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 допущено 83 кандидати на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Висоцького А.М. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Другої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Висоцького А.М. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних господарський судах (лист № 21-2600/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. У відповідь на лист кандидатом Висоцьким А.М. 25 квітня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особиста компетентність: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальна компетентність: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 11 липня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Висоцького А.М. критеріям доброчесності та професійної етики.

Членом Комісії – доповідачем запропоновано Висоцькому А.М. (лист від 14 липня 2025 року № 32дпс-652/24) надати пояснення та документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює інформацію, викладену у висновку ГРД. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із висновком ГРД Комісією надіслано його електронну копію кандидату.

Кандидатом 15 липня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення.

Висоцькому А.М. була забезпечена можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Висоцьким А.М. проведено 17 липня 2025 року.

На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслили, що повноваження Комісії стосовно оцінки встановлених щодо кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками						Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	20	21	20	20	20	20	20	39,25
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	20	21	19	19	19	19	19,25

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,25 бала із 50 можливих, тобто 75% від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат Висоцький А.М. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

 Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслили, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням  наданих кандидатом документів, а також його пояснень під час співбесіди, індивідуально оцінено Висоцького А.М. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками						Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	10	10	10	9	10	10	39,25
	Ефективна взаємодія	9	10	9	9	9	10	9,25
	Стійкість мотивації	10	11	10	10	9	9	9,75
	Емоційна стійкість	12	11	10	10	10	10	10,25

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,25 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб'єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критеріїв професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

До Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Висоцького А.М. критеріям доброчесності та професійної етики за показниками чесність (підпункт другий пункту 18 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) та законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав (підпункт другий пункту 21 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).

Обставини, що обґрунтовують висновок ГРД:

1. Кандидат безпідставно не задекларував майно і (або) повну інформацію, що підлягає декларуванню, чи занизив і (або) завищив обсяг і (або) вартість майна, чи безпідставно не подав інформацію для декларування членом сім’ї, або здійснив ці дії з порушенням встановлених законодавством строків, а саме:

- у поданих кандидатом деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), не зазначено вартості квартири, розташованої за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1, загальною площею 83,1 м² та автомобіля «Ford Focus» 2012 року випуску;

- не надав своїй дружині інформації про вартість належного йому автомобіля «Subaru Legasy» 2006 року випуску, який вона декларувала до 2017 року включно;

- у Деклараціях за 2019, 2022, 2023, 2024 роки не вказав, що є бенефіціаром ВБФ «МУНІЦИПАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ», а також засновником та учасником ГО «КОНСТИТУЦІЙНИЙ КОНВЕРТ».

2. У досьє та/або поясненнях судді (кандидата на посаду судді) відсутня переконлива інформація про джерела походження ліквідного майна, витрати, отримані блага (його, членів сім’ї чи близьких осіб) і/або легальні доходи. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав 08 грудня 2015 року кандидат отримав у подарунок від своєї матері чотирикімнатну квартиру за адресою: місто Київ, АДРЕСА_2, загальною площею 127,2 м², вартістю 1 413 701 грн. Водночас згідно з Декларацією за 2015 рік, поданою матір’ю, її дохід разом з чоловіком за вказаний період становив 380 878 грн. На кінець звітного року в неї залишалося 250 000 грн. Крім того, 05 листопада 2015 року батько кандидата також придбав машиномісце за адресою: місто Київ, АДРЕСА_3, площею 18,2 м², вартістю 40 000 грн.

Також ГРД надала інформацію, яка не дає самостійні підстави для висновку, однак, на їх думку, має бути врахованою під час оцінювання Висоцького Г.В., а саме:

- відповідно до Декларацій дружини до 2018 року Висоцький А.М. залишався одним із учасників адвокатського об’єднання «А.Д.ХОК» та володів ½ його частки, а також одним із учасників ТОВ «Ю-БЕЙС» та володів 30% цього товариства. Ці юридичні особи пов’язані із ОСОБА_1, а також фігурували в журналістських розслідуваннях, якими встановлено, що у 2021 році адвокатське об’єднання «А.Д.ХОК» уклало з акціонерним товариством «Укрексімбанк» договір про повернення у власність банку майна збанкрутілого приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ», максимальна сума гонорарів адвокатів за яким 42 336 000 грн, тоді як вартість банкрута становить – 50 000 000 грн;

- Висоцький А.М. був довіреною особою кандидата в народні депутати ОСОБА_2 на виборах народних депутатів у 2012, 2014 роках, а також його помічником на громадських засадах у Верховній Раді України VII скликання. ОСОБА_2 балотувався на  одномандатному виборчому окрузі № 90 (місто Біла Церква). Саме в цьому окрузі ОСОБА_2 представляв кандидат. При цьому на виборах зі сторони ОСОБА_2 спостерігався масовий підкуп голосів. У Верховній Раді України ІХ скликання Висоцький А.М. був помічником-консультантом (на платній основі) кількох народних депутатів від партії «Слуга народу».

Визначаючись щодо викладених обставин, Комісія враховує таке.

Стосовно Всеукраїнського благодійного фонду «МУНІЦИПАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ» Висоцький А.М. пояснив, що стаття 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначає бенефіціара як набувача благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим законом. Водночас в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також в Єдиному реєстрі громадських формувань визначення «кінцевий бенефіціарний власник» наводиться в контексті переліку засновників (учасників) юридичної особи. На сьогодні правова позиція склалася так, що, оскільки всі члени благодійної організації не володіють корпоративними правами та не мають значного впливу на керівництво чи її діяльність, кінцевий бенефіціарний власник у таких організацій відсутній. У неприбуткових організацій не може бути бенефіціарного власника, оскільки вони не отримують прибутки. Крім того, кандидат наголосив, що в 2017 році він припинив участь у Всеукраїнському благодійному фонді «МУНІЦИПАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ».

Стосовно громадської організації «КОНСТИТУЦІЙНИЙ КОНВЕНТ» Висоцький А.М. пояснив, що дійсно був засновником цієї громадської організації. Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону України «Про громадські об’єднання» повноваження засновника закінчуються після державної реєстрації громадського об’єднання в установленому законом порядку. Безпосереднім учасником чи членом громадської організації «КОНСТИТУЦІЙНИЙ КОНВЕНТ» ніколи не був, виконував обов’язки виконавчого директора, звільнений 29 жовтня 2021 року на підставі рішення загальних зборів. З того часу до організації жодного відношення не має, тому не зазначав про членство в громадській організації «КОНСТИТУЦІЙНИЙ КОНВЕНТ» в Деклараціях за 2019, 2022, 2023, 2024 роки, оскільки вже не був членом цієї організації.

Стосовно участі в адвокатському об’єднані «А.Д.ХОК» та товаристві з обмеженою відповідальністю «Ю-БЕЙС» Висоцький А.М. пояснив, що був засновником та учасником цих юридичних осіб до 2018 року. З моменту припинення участі жодних зв’язків зі згаданими юридичними особами не має та ніяк з ними не пов’язаний. Про обставини укладення будь-яких договорів «А.Д.ХОК» з 2018 року та про інші обставини їхньої діяльності, як і про журналістські розслідування стосовно цього, йому нічого не відомо. Учасником подій, пов’язаних із адвокатським об’єднанням «А.Д.ХОК» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ю-БЕЙС», про які зазначено ГРД, ніколи не був, ці події відбувалися після припинення його участі у вказаних юридичних особах. На час його членства клієнтів, про які зазначає ГРД, не було.

Стосовно недекларування вартості квартири за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, Висоцький А.М. пояснив, що ця квартира була придбана шляхом приватизації. На момент приватизації, 21 листопада 2015 року, проведення оцінки не вимагалося. Оскільки оцінки цього об’єкта нерухомості ніколи не здійснювалося і проведення її не вимагалося, тому у відповідний графі Декларації обрано позначку «невідомо».

Стосовно законності джерел походження грошових коштів, за які придбано квартиру за адресою: місто Київ, АДРЕСА_2, Висоцький А.М. пояснив, що вона була придбана батьками у 2013 році як інвестиція, у кредит, з розстрочкою платежу. Вартість квартири за договором інвестування становила 693 578,9 грн. За домовленістю повна сума мала бути сплачена до закінчення будівництва, орієнтовно до кінця 2013 року. Однак введення в експлуатацію відбулося у листопада 2015 року. 08 грудня 2015 року квартира була подарована йому. Вартість квартири на день укладення договору дарування, відповідно до звіту про оцінку майна, становила 1 413 701 грн. За період з 2007 до 2013 років дохід матері (заробітна плата) становив 1 343 243,33 грн, сума доходу батька (пенсія, страхові виплати, успадковане майно) – 272 657,58 грн. Крім того, у період з 2008 року до 2011 рік мати отримувала довічне утримання судді, а батько 17 квітня 2014 року продав будинок та земельну ділянку сумарно за 90 000 грн. Також з 2006 року рівень його особистих надходжень дозволяв робити суттєвий вклад у бюджет родини.   

За даними Державної податкової служби України, приблизний дохід матері у період 1998–2015 років становив 2 225 271,46 грн, приблизний дохід батька – 372 205 грн, що обґрунтовано вказує на фінансову спроможність батьків придбати таку квартиру. Комісія вважає помилкою оцінювати фінансову спроможність матері придбати квартиру, беручи до уваги її доходи лише за 2015 рік та зазначені нею в Декларації за 2015 рік кошти в сумі 250 000 грн, оскільки ці кошти є залишком станом на 31 грудня 2015 року, а оплата квартири проводилася з 2013 року розстроченим платежем.

Отже, Комісія бере до уваги пояснення кандидата та вважає їх обґрунтованими з огляду на інформацію, що міститься в матеріалах досьє кандидата.

Водночас предметом аналізу Комісії стали обставини набуття та користування Висоцьким А.М. вказаними квартирами.

Висоцький А.М. пояснив, що квартира за адресою: місто Київ, АДРЕСА_2, подарована матір’ю і в ній він проживає разом із сім’єю (дружиною і сином). Своєю чергою квартиру за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1, було надано його матері як службове житло приблизно у 2011–2012 роках. На момент приватизації в ній було зареєстровано п’ять осіб (мати, батько, він, його дружина і син). Оскільки він і батьки частково скористалися своїм правом приватизації, власниками квартири стали дружина і син, реалізувавши право на приватизацію державного житлового фонду. Державна реєстрація права власності на квартиру відбулася 21 листопада 2015 року. При цьому 23 листопада 2015 року здійснено державну реєстрацію права власності матері кандидата на квартиру за адресою: місто Київ, АДРЕСА_2. Цю квартиру 08 грудня 2015 року було подаровано сину – Висоцькому А.М.

Комісія не оспорює право на приватизацію житла та придбання за наявності законних джерел походження коштів іншого житлового приміщення. Вчинені правочини, очевидно, не були протиправними. Однак приватизація квартири, наданої в користування у зв’язку з виконанням службових обов’язків, з одночасною купівлею іншої квартири можуть в очах стороннього спостерігача створити враження про недобросовісність таких дій та призвести до зниження рівня суспільної довіри до суду.

За результатами закритого обговорення вказаних обставин та голосування членів Комісії у складі Другої палати прийнято рішення про вплив цих обставин на оцінку Висоцького А.М. за показником «чесність» та зменшення на 15 балів оцінки кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики. 

Стосовно відсутності у відповідних Деклараціях кандидата та його дружини вартості автомобіля «Ford Focus» 2012 року випуску та «Subaru Legasy» 2006 року випуску Комісія зазначає таке.

Однією зі складових доброчесності судді (кандидата на посаду судді) є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмежена лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на посаду судді мають бути бездоганними у всіх сферах його життя.

Закон України «Про запобігання корупції» покладає на суб’єкта декларування обов’язок вживати усіх можливих засобів для отримання інформації, яка повинна бути відображена в Декларації.

Висоцький А.М. пояснив, що автомобіль «Ford Focus» був придбаний у січні 2013 року в місті Донецьку. Договір купівлі-продажу та інші документи (у тому числі щодо митного оформлення) видані в одному примірнику і були передані до відповідних органів для реєстрації. Отримати копії цих документів не можливо через тимчасову окупацію територій де відбулись придбання та реєстрація автомобіля. Аналогічна ситуація стосується і автомобіля «Subaru Legasy», який придбано у 2006 році.

Водночас Комісія зауважує, що в письмових поясненнях, які Висоцький А.М. надав безпосередньо ГРД, вартість автомобілів – 163 333 грн та 110 000 грн відповідно, а отже, була відома кандидату.

Крім того, порушення Висоцьким А.М. правил декларування полягає в такому.

Згідно з роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» Національна асоціація адвокатів України (далі – НААУ) є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування (частина перша статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Усі особи, які мали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, стали членами НААУ з моменту її державної реєстрації. Інші особи стають членами НААУ з моменту складення присяги адвоката України (частина шоста статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). У декларації слід відобразити відомості про те, що суб’єкт декларування є членом НААУ, навіть якщо право на заняття адвокатською діяльністю зупинено.

Відповідно до наявної в Комісії інформації Восоцький А.М. отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у 2005 році. У період 2017–2019 років він обіймав посаду заступника керівника адвокатського об’єднання «А.Д.ХОК». Адвокатську діяльність здійснює до тепер. Однак у Деклараціях Висоцького А.М. відомості про членство в НААУ відсутні.  

Ураховуючи наведене, Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали за показником «сумлінність» на 15 балів.

Стосовно інформації ГРД про можливий зв’язок кандидата з політичними силами слід вказати таке.

Висоцький А.М. пояснив, що у Верховній Раді України ІХ скликання є помічником-консультантом у двох народних депутатів, однак не є членом жодної політичної партії, участі у будь-якій політичній або агітаційній діяльності не брав. Помічник депутата не входить та не залежить від діяльності фракцій чи політичної партії, до якої належить депутат. Проходження служби регулюється апаратом Верховної Ради України. На виборах народних депутатів України у 2012, 2014 роках був задіяний здебільшого як адвокат, його функція полягала в наданні юридичних послуг (оформлення необхідних документів, складання договорів тощо).

Аналізуючи ці обставини, Комісія констатує, що хоча сама по собі співпраця такого характеру не може свідчити про порушення принципу політичної нейтральності, однак масштаб та неодноразовість взаємодії з представниками тих чи інших політичних сил, а також присутність у публічних комунікаційних проєктах може викликати занепокоєння у звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «неупередженість». Це, за висновком членів Комісії у складі Другої палати, є підставою для зменшення балів за цим показником на 15.

Заслуговують на увагу і виявлені Комісією допущені Висоцьким А.М. порушення Правил дорожнього руху.  

За даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів з моменту допуску кандидата Висоцького А.М. до участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (04 березня 2023 року) ним вчинено 9 порушень Правил дорожнього руху, а саме: у період з 18 березня 2023 року до 27 червня 2023 року на автомобілі «LAND ROVER» – два порушення за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) і одне за частиною третьою статті 122 КУпАП; у період з 15 червня 2023 року до 30 червня 2024 року на автомобілі «AUDI» – п’ять порушень за частиною першою статті 122 КУпАП і одне порушення за частиною першою статті 152-1 КУпАП. 

Вища рада правосуддя в пункті 7 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) визначила, що оцінювання відповідності кандидата на посаду судді Показникам здійснюється з урахуванням правил професійної етики, які на нього поширюються чи поширювалися, та правилам професійної етики суддів, дотримання яких обґрунтовано можна очікувати від кандидата на посаду судді з моменту допуску до участі в доборі або конкурсі на посаду судді.

Очевидно, що від кандидата можна очікувати дотримання загальноприйнятих моральних правил, а також тих норм, що забезпечують авторитет та довіру до правосуддя. Обов’язок саме кандидата на посаду судді дотримуватись етичних норм, які встановлені для суддів, засвідчує і правова позиція Великої Палати Верховного Суду, висловлена в пункті 121 постанови від 08 травня 2025 року у справі № 990/143/24.

Отже, можна констатувати, що кандидати в судді, як і судді, зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку із чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення професійної діяльності, так і в позапрофесійній поведінці.

Хоча Комісія не оцінює ці обставини як «істотну невідповідність», це не означає, що вони не можуть бути визначені як суттєва невідповідність, що має наслідком зниження балів за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» на 15.

Таким чином, за результатами дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 240 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	60	362,5
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	146
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	116,5
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	20	39,25
	Безперервний розвиток	19,25
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	39,25
	Ефективна взаємодія	9,25
	Стійкість мотивації	9,75
	Емоційна стійкість	10,25
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		240
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	681

Таким чином, Висоцький А.М. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Висоцький Артем Миколайович набрав 681 бал.

Питання про підтвердження здатності Висоцького Артема Миколайовича здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді винести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                           Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                       Михайло БОГОНІС

                                                                                                                 Віталій ГАЦЕЛЮК

                                                                                                                 Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                 Володимир ЛУГАНСЬКИЙ

                                                                                                                 Галина ШЕВЧУК