Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Боршовського Тараса Івановича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Першої палати:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА (доповідач), Олега КОЛІУША,  Романа САБОДАША,

за участю:

кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Тараса БОРШОВСЬКОГО,

представника Громадської ради доброчесності Світлани ІЛЬНИЦЬКОЇ,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Боршовського Тараса Івановича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що  конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об'єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79-3 Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. При цьому критеріями кваліфікаційного оцінювання визначається: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1–1.6 завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі адміністративної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

14 вересня 2023 року рішенням Комісії № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У визначений строк Боршовський Тарас Іванович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного адміністративного суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року як особу, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Боршовського Т.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

IІ. Основні відомості про кандидата.

Боршовський Т.І. на момент подання заяви мав повних __ років, є громадянином України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00222174 від 14 грудня 2023 року на рівні вільного володіння першого ступеня.

У 2002 році закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юрист.

Стаж професійної діяльності у сфері права понад 23 роки.

Професійну діяльність розпочав в судовій системі, працював на посадах архіваріуса, інспектора, спеціаліста, понад 9 років – на посаді помічника.

Указом Президента України від 24 квітня 2012 року № 286/2012 Боршовського Т.І. призначено на посаду судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду строком на п’ять років.

Присягу складено 29 травня 2012 року.

Указом Президента України від 17 квітня 2019 року № 148/2019  Боршовського Т.І. призначено на посаду судді Івано-Франківського окружного адміністративною суду безстроково.

Вченого звання, наукового ступеня не має.

До дисциплінарної відповідальності не притягувався.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії  від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

З огляду на викладене, Боршовський Т.І. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23

професійна компетентність	когнітивні здібності	42,2	336,7
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	140
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	114,5

 

Відповідно до пункту 6.3.3. Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Загальна кількість балів Боршовського Т.І. за кваліфікаційний іспит – 336,7 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Боршовського Т.І.

Запити про надання відомостей стосовно Боршовського Т.І. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду суд ді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 17/ас-25 установлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді Боршовського Т.І., та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).         

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

 

Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Боршовського Т.І. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Першої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 квітня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Боршовського Т.І. визначено члена Комісії Кидисюка Р.А.

11 квітня 2025 року Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних адміністративних судах з листом № 21-2602/25, у якому запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності за формою, що додається. При цьому увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме : критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

25 квітня 2025 року кандидатом Боршовським Т.І. надіслано до Комісії пояснення та докази на виконання листа № 21-2602/25 від 11 квітня 2025 року. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність запитуваним критеріям.

Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 11 травня 2025 року затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

У вказаному рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію щодо кандидата на посаду судді Боршовського Т.І., ГРД виявлено дані, які дають підстави для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Комісією надіслано кандидату копію відповідного висновку ГРД для можливості ознайомлення та запропоновано в разі необхідності надати додаткові пояснення.

16 травня 2025 року кандидатом надіслано на адресу Комісії письмові пояснення на висновок ГРД та надано копії підтверджувальних документів.

Співбесіду з кандидатом проведено 20 травня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, а також встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Зі змісту пунктів 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання слідує, що особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв'язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5. Положення про кваліфікаційне оцінювання установлює, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»

Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення, гуртуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали виставлені членами Комісії за показниками					Розрахований за п. 5.7. середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	19	19	20	20	19	19,33	37,66
	відповідальність
	безперервний розвиток	19	19	19	17	17	18,33

 

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання у складі палати, становить 37,66 бала із 50 можливих, що є вищим за 75 % (37,5 бала), а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Зі змісту пунктів 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання слідує, що соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання установлює, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критеріїй за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності під час проведеної співбесіди були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками					Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	8	8	8	8	8	8	37,67
	ефективна взаємодія	10	10	10	8	9	9,67
	стійкість мотивації	10	10	10	9	10	10
	емоційна стійкість	10	10	10	10	10	10

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання у складі палати, становить 37,67 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала), а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

Перш за все, Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики і у такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб'єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за критерієм професійної етики чи доброчесності за кожним показником критерію доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

За результатами дослідження досьє, висновку ГРД про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, а також проведеної співбесіди Комісією з кандидатом обговорено обставини, які викликають обґрунтований сумнів у його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики:

1. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Чесність» (підпункт 2 пункту 18 Єдиних показників).

Суддя не відобразив в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2015–2019 роки жодного житла, розташованого за місцем роботи у місті Івано-Франківськ, хоча відстань між містом Львів та містом Івано-Франківськ становить щонайменше 135 км (або орієнтовно 2,5 години подорожі автомобільним транспортом), а тому малоймовірно, що суддя кожного дня витрачав близько 5 годин для подолання шляху до місця роботи.

Боршовський Т.І. пояснив, що в період 2015–2019 років з огляду на ІНФОРМАЦІЯ_1 він зазвичай їздив додому не один раз, а двічі на тиждень, а бувало й частіше. Такі обставини, а також майновий стан сім’ї в цей період (вимушена непрацездатність дружини, низький рівень суддівської винагороди до жовтня 2018 року) робили для нього недоцільним орендування квартири у місті Івано-Франківську. Маючи негативний кількамісячний досвід оренди житла у місті Івано-Франківську, пов’язаний з його вартістю, кандидат зупинився на винаймі житла подобово в невеликих готелях – хостелах. Зазвичай він подобово винаймав кімнату на день чи два дні підряд, інколи (рідко), за відсутності вільної кімнати, ліжко-місце в загальному номері. Така форма подобового найму була для кандидата фінансово вигідною з огляду на те, що йому потрібно було переночувати в місті Івано-Франківську лише 2-3 дні на тиждень (вартість 1 доби від 130 до 250 грн.).

Боршовський Т.І. пояснив, що з огляду на те, що винайм житла відбувався подобово, змінювалися кімнати, у нього не було обов’язку декларувати таке житло в деклараціях за 2015–2019 роки, оскільки ні сукупно більше шести місяців, ні станом на 31 грудня відповідного календарного року в його користуванні не було жодного об’єкту, що підлягав декларуванню в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».

У Комісії виник сумнів, що кандидат впродовж багатьох років у місті Івано-Франківськ так і не користувався будь-яким житлом в сукупності більше ніж півроку.

Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником чесність.

2. Суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Чесність» (підпункт 2 пункту 18 Єдиних показників) та «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» (підпункт 2 пункту 21 Єдиних показників).

2.1. Відповідно до декларації за 2021 рік 05 серпня 2021 року суддею набуто майнові права на квартиру у місті Львів як обʼєкт незавершеного будівництва, а відповідно до декларації за 2024 рік 27 липня 2024 року суддя набув право власності на квартиру площею 95 кв.м., розташовану у місті Львів вартістю 3 010 400,00 грн, що за офіційним курсом Національного Банку України (далі – НБУ) становило 73 085,00 доларів США, тобто суму значно більшу, ніж заощадження судді на кінець 2020 року. ГРД зазначає, що дана вартість квартири є еквівалентом близько 770 доларів США за 1 м.кв. За даними з відкритих джерел на даний час квартири аналогічної площі у будівельному стані коштують понад 1 400 доларів США за 1 м.кв.

На думку ГРД, існує обґрунтований сумнів у зазначенні в декларації дійсної вартості набутого обʼєкту нерухомого майна, а також щодо достатності легальних джерел на оплату вказаного майна, з урахуванням вартості ремонтно-оздоблювальних робіт, необхідності облаштування меблями, побутовою технікою тощо.

Боршовський Т.І. пояснив, що придбання нового житла для його сім’ї – це не якась забаганка, а нагальна потреба. Після ІНФОРМАЦІЯ_2, він з дружиною вирішили, що будуть накопичувати кошти для першого внеску на житло. Зі збільшенням з жовтні 2018 року його грошового забезпечення, він почав щомісяця відкладати кошти на житло. У зв’язку з тим, що на ринку України, зокрема у місті Львові в 2021 році почали стрімко зростати ціни на квартири в новобудовах, вони з дружиною в серпні 2021 року вирішили придбати майнові права на квартиру в будинку, що будувався, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Вказана в декларації за 2024 рік вартість квартири площею 95 кв.м., розташованої у місті Львові, а саме 3 010 400,00 грн, є договірною вартістю квартири, а саме загальною сумою коштів, які були перераховані як внески в 2021–2023 роках згідно умов укладених них договорів, копії яких долучено до його письмових пояснень.

Стосовно достатності легальних джерел на оплату вартості майнових прав на квартиру Боршовський Т.І. зазначив, що відповідно до декларації за 2020 рік сума його заощаджень станом на 31 грудня 2020 року становила 452423 грн, 24098 доларів США та 3574 Євро, які за курсом НБУ станом на дату здійснення першого внеску за договорами складали 1 210 508,00 грн. Сумарний дохід кандидата за 2021–2023 роки становив 3 509 379,00 грн. Отже, весь дохід за вказаний період та наявні заощадження

становили 4 719 889,00 грн. Боршовський Т.І. пояснив, що цих коштів було достатньо для внесення першого внеску та подальшої оплати вартості квартири у відповідності до положень укладених договорів.

Комісія дійшла висновку, що наданих кандидатом пояснень та доказів на їх підтвердження достатньо для спростування сумніву у відповідності кандидата критерію доброчесності та професійної етики в частині відсутності переконливої інформації про джерела походження ліквідного майна та легальності доходів на придбання вказаної квартири.

2.2. Суддя протягом двох років безоплатно користувався рухомим майном. Відповідно до декларацій за 2022 та 2023 роки Боршовський Т.І. з 01 січня 2022 року мав право безкоштовного зберігання та користування, а з 01 січня 2023 року – право безкоштовного зберігання автомобіля «SUBARU IMPREZA» 2014 року випуску, власник якого ймовірно не належить до близьких осіб кандидата.

Боршовський Т.І. пояснив, що задекларований в деклараціях за 2022 та 2023 роки автомобіль «SUBARU IMPREZA» 2014 року випуску не є подарунком від інших осіб. Власником авто є його двоюрідна сестра. У зв’язку з повномасштабним вторгненням рф в Україну сестра кандидата, переживаючи за свою безпеку, тимчасово виїхала в 2022 році за межі України. Оскільки вона проживала одна, то попросила приглянути за її автомобілем. Саме тому вказаний автомобіль перебував на зберіганні у кандидата кілька місяців. На підтвердження своїх пояснень Боршовський Т.І. долучив пояснення своєї сестри.

Таким чином, кандидат наголосив, що не було ніякого подарунку від неблизьких осіб, пов’язаних зі здійсненням ним функцій судді, а лише вимушені дії, між близькими особами в умовах війни.

Комісія вважає надані пояснення та докази достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критерію доброчесності та професійної етики з цих підстав.

Також, під час співбесіди Комісією обговорено з кандидатом та представником ГРД інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак характеризує кандидата та може бути використана під час його оцінювання.

Зокрема, питання викликали винесення суддею:

- постанови від 18 лютого 2014 року у справі № 809/383/14 за позовом прокурора Галицького Івано-Франківської області до Галицької районної ради Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення позачергової 24-ї сесії шостого скликання від 28 січня 2014 року «Про підтримку рішення Івано-Франківської обласної ради щодо використання червоно-чорного прапора та прапора Ради Європи як частини символіки Івано-Франківської області». Даною постановою позов задоволено повністю, визнано протиправним і скасовано рішення 24 сесії шостого демократичного скликання Галицької районної ради Івано-Франківської області від 28 січня 2014 року «Про підтримку рішення Івано-Франківської обласної ради щодо використання червоно-чорного прапора та прапора Ради Європи як частини символіки Івано-Франківської області»;

- постанови від 14 лютого 2014 року у справі № 809/404/14 за позовом прокурора Надвірнянського Івано-Франківської області до Надвірнянської районної ради Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення позачергової 24-ї сесії 6-го демократичного скликання № 622-24/2014 від 28 січня 2014 року. Даною постановою позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано рішення 24 сесії VI демократичного скликання Надвірнянської районної ради Івано-Франківської області № 622-24/2014 від 28 січня 2014 року «Про підтримку рішення обласної ради від 25 січня 2014 року № 1170-26/2014 «Про звернення до членів Партії регіонів»;

- постанови від 14 лютого 2014 року у справі № 809/356/14 за позовом Заступника прокурора Івано-Франківської області до Івано-Франківської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення позачергової 26 сесії VI демократичного скликання Івано-Франківської обласної ради № 1171-26/2014  від 25 січня 2014 року «Про визнання Народної Ради України як колегіального органу, уповноваженого представляти інтереси народу України». Даною постановою позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення 26 сесії VI демократичного скликання Івано-Франківської обласної ради № 1171-26/2014 від 25 січня 2014 року «Про визнання Народної Ради України як колегіального органу, уповноваженого представляти інтереси народу України».

Боршовський Т.І. пояснив винесення вказаних постанов існуючою на той час практикою. Прокуратура в порядку нагляду зверталася до суду з позовними заявами про визнання протиправними та скасування рішень органів місцевого самоврядування в разі виходу ними за межі наданих повноважень.

У цьому випадку Комісія враховує, що вказані постанови винесені під час гострого соціального конфлікту в Україні, який тривав з 21 листопада 2013 року до   22 лютого 2014 року, і саме в цей період на суд була покладена визначальна роль гарантуванні прав людини і основоположних свобод.

Суддя у межах своїх повноважень повинен був забезпечити дотримання об’єктивного, безстороннього, неупередженого, незалежного та справедливого розгляду справ та конституційних засад судочинства, а його судові рішення мали відповідати найвищим стандартам в частині їх обґрунтування.

Однак, ухвалюючи вказані судові рішення, коли суспільство особливо потребувало від суду прояву найвищих стандартів неупередженості та незалежності, суддя не продемонстрував належного рівня внутрішньої незалежності.

Не вдаючись до оцінки рішення, Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила визнати, що поведінка судді під час винесення постанов від 18 лютого 2014 року у справі № 809/383/14, від 14 лютого 2014 року у справі № 809/404/14, від 14 лютого 2014 року у справі № 809/356/14 є суттєвим порушенням показника «незалежність», та зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

 

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивних здібностей	42,2	336,7
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	140
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	114,5
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	19,33	37,66
	безперервний розвиток	18,33
соціальна компетентність	ефективна комунікація	8	37,67
	ефективна взаємодія	9,67
	стійкість мотивації	10
	емоційна стійкість	10
доброчесність та професійна етика	Незалежність		270
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	682,03

 

Таким чином, кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.

Абзацом другим частини першої статті 88 Закону визначено, що якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Боршовський Тарас Іванович набрав 682,03 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо здатності Боршовського Тараса Івановича здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.

Головуючий                                                                                               Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                           Ярослав ДУХ

                                                                                                                     Роман КИДИСЮК

                                                                                                                     Олег КОЛІУШ

                                                                                                                     Роман САБОДАШ