Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Глазька Сергія Михайловича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Першої палати:

головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА (доповідач),

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Сергія ГЛАЗЬКА,

представника Громадської ради доброчесності Олега ЯКИМ’ЯКА,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Глазька Сергія Михайловича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посаду суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що  конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

3. Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. 

4. Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі адміністративної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

7. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах.

8. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

9. У визначений строк до Комісії із заявою про участь у конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді звернувся Глазько С.М. як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону.

10. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Глазька С.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

ІІ. Основні відомості про кандидата.

11. Глазько С.М. ____ року народження, громадянин України.

12. У 2003 році закінчив Національний університет внутрішніх справ і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» та здобув кваліфікацію юриста.

13. У 2006 році закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ МВС України і здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності «трудове право; право соціального забезпечення».

14. Має стаж роботи на посаді судді понад п’ять років.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

15. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

16. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

17. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

18. Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.

19. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

20. Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

21. Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

22. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

23. З огляду на зазначене Глазько С.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

 

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	50,5	345,5
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	135
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	120

24. Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

25. Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 345,5 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Глазьком С.М. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

26. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Глазька С.М.

27. Запити про надання відомостей стосовно Глазька С.М. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію від Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

28. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 05 травня 2025 року № 4/ас-25 установлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді Глазька С.М., та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

29. Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Глазька С.М. Цим же ж рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Першої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

30. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 13 березня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Глазька С.М. визначено члена Комісії Пасічника А.В.

31. Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних адміністративних судах (лист № 21-2602/25) та запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). 

32. Кандидатом Глазьком С.М. 29 квітня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази на лист Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2602/25. Кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особиста компетентність: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальна компетентність: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

33. Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) 13 травня 2025 року затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Глазька С.М. критеріям доброчесності та професійної етики.

34. Підставою для висновку слугували виявлені ГРД обставини.

35. Суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником незалежність, оскільки ухвалював рішення, обумовлені політичними мотивами.

36. Так, 17 лютого 2014 у справі № 818/377/14 Глазько С.М. був головуючим у складі суду, який за позовом прокурора міста Суми визнав протиправним та скасував рішення Сумської міської ради від 30 січня 2014 року №3020-МР «Про звернення до Президента України Януковича В.Ф.».

37. Як встановив суд, Сумська міська рада вирішила: звернутися до Президента України Януковича В.Ф. зі зверненням (є додатком до рішення), направити це рішення Президенту України, а організацію його виконання доручити секретарю Сумської міської ради. Додаток до оскарженого рішення містив опис суспільно-політичної ситуації в країні, висновки міської ради щодо підстав виникнення вказаної ситуації та заклик до Президента України Януковича В.Ф.

38. ГРД зазначає, що судові рішення про скасування подібних звернень органів місцевого самоврядування масово ухвалювалися в часи Революції Гідності і мали ознаки політично вмотивованих.

39. Окремо ГРД звертає увагу на те, що 04 лютого 2014 року ухвалою № 36960896 суддя Глазько С.М. задовольнив клопотання прокурора про невідкладний розгляд справи, обґрунтоване тим, що оскаржене рішення було очевидно протиправним, прийнято з явними порушеннями вимог чинного законодавства за межами визначених для вказаного органу місцевого самоврядування повноважень, може викликати неоднозначну оцінку окремих громадян, а також всього суспільства та держави, негативно відобразитися на забезпеченні законності та правопорядку в державі.

40. На переконання ГРД, задовольнивши вказане клопотання, Глазько С.М. фактично погодився, що рішення відповідача було очевидно протиправним, прийнято з явними порушеннями вимог законодавства, але натомість тією ж ухвалою призначив колегіальний розгляд справи, хоча колегіальний розгляд справи з ініціативи судді міг бути призначеним лише в разі особливої складності справи (частина друга статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на той час).

41. Надалі постанову суду за апеляційною скаргою міської ради було скасовано, а позов прокурора залишено без розгляду за клопотанням останнього.

42. У своїх поясненнях Глазько С.М. зауважив, що жодним нормативно-правовим актом Сумська міська рада не була наділена повноваженнями висувати будь-які вимоги Президенту України у формі прийняття відповідного рішення, а вираження поглядів і переконань органів місцевого самоврядування, що не належать до питань життєдіяльності місцевої громади, здійснюється у формі відповідних листів, звернень, які не є правовими актами та не несуть юридичних наслідків.

43. Стосовно колегіального розгляду вказаної справи кандидат пояснив, що це було здійснено саме з метою унеможливлення в подальшому звинувачувати його в політичній вмотивованості, а задоволення клопотання прокурора про невідкладний розгляд справи пояснюється тим, що це було саме його відповіддю на суспільний заклик, оскільки як позивач, так і відповідач не заперечували проти такого розгляду справи та хотіли в стислі строки отримати правову оцінку рішення органу місцевого самоврядування.

44. Додатково ГРД надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, але має бути врахована під час оцінювання та потребує пояснень кандидата.

45. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2017 рік відображено автомобіль марки «Honda CR-V» (2015 року), власницею якого була дружина судді. Задекларована дата набуття права: 07 листопада 2017 року, задекларована вартість на дату набуття: 244 822 грн. Відповідно до курсу долара ця сума приблизно дорівнювала 9 118 доларів США.

46. Крім того, як вбачається з декларації за 2022 рік, дружина судді продала це авто у 2022 році за 585 100 грн. Тобто, якщо враховувати, що у 2022 році середній курс долара становив 32,3423 грн, то дружина судді продала це авто приблизно за 18 091 доларів США.

47. Також, як вбачається із сайту архівних оголошень щодо продажу авто, у 2017 році авто цієї моделі коштували значно дорожче, ніж 9 118 доларів США, які суддя вказав у декларації.

48. Відповідно до декларації за 2020 рік 11 січня 2020 року дружина судді придбала автомобіль марки «Acura RDX» (2017 року). Задекларована вартість придбання: 270 763 грн, що відповідає 9 800 доларів США. Це вартість без витрат на розмитнення та ремонт, які необхідно було понести для можливості експлуатації автомобіля. Водночас навіть станом на 2025 рік вартість таких автомобілів становить щонайменше 16 700 доларів США.

49. У своїх поясненнях Глазько С.М. зазначив, що вказана ним під час декларування вартість автомобілів є ціною з ушкодженнями на аукціоні в США та без урахування вартості розмитнення та ремонту вказаного автомобіля.

50. Кандидат зазначає, що відповідно до роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції у декларації зазначається вартість транспортного засобу на дату його набуття у власність, володіння або користування. Вартістю транспортного засобу є ціна, визначена відповідним правовстановлюючим документом, що підтверджує купівлю-продаж та на підставі якого здійснювалось розмитнення транспортного засобу (у разі його здійснення). Витрати на митне оформлення, реєстрацію транспортного засобу, ремонт транспортного засобу (його частини) до його вартості не включаються.

51. З метою сприяння своєчасному ознайомленню з рішенням ГРД Комісією 24 квітня 2025 року надіслано кандидату електронну копію відповідного рішення ГРД та запропоновано надати пояснення та копії підтверджувальних документів за наявності.

52. Кандидатом 21 травня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення щодо обставин, викладених у висновку ГРД від 13 травня 2025 року, та надано копії підтверджувальних документів.

53. Глазьку С.М. була забезпечена можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

54. Співбесіду з Глазьком С.М. проведено 22 травня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

55. Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

56. Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

57. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

57.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

57.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

58. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

59. Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

60. Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання гуртуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

61. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

62. Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

63. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

64. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

65. Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

66. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

67. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

 

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками					Розрахований згідно з п. 5.7. Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	19	20	20	18	17	19	37,67
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	21	20	19	16	17	18,67

68. Надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості та відповідальності кандидата.

69. Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала), а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

70. Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

71. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерія соціальної компетентності:

71.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

71.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

71.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

71.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

72. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

73. Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

74. Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

75. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

76. Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

77. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

78. Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

79. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

80. Надані Глазьком С.М. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності під час проведеної співбесіди були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками					Розрахований згідно п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	10	10	6	7	8,67	37,67
	Ефективна взаємодія	9	10	10	8	11	9,67
	Стійкість мотивації	9	10	12	9	10	9,67
	Емоційна стійкість	9	10	12	10	9	9,67

81. Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

82. Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала), а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовні Комісією при встановленні відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

83. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

84. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

85. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

86. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

87. Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

87.1. Незалежність.

87.2. Чесність.

87.3. Неупередженість.

87.4. Сумлінність.

87.5. Непідкупність.

87.6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.

87.7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

88. Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

89. Незалежність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) виконувати свої повноваження (обов’язки) та ухвалювати рішення самостійно, без будь-якого незаконного впливу, спонукання, тиску, погрози або втручання, прямого чи опосередкованого, від будь-кого та з будь-яких причин, а також протидіяти незаконному втручанню (пункт 15 Єдиних показників).

90. Відповідно до підпункту 2 пункту 15 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику незалежності, якщо, зокрема, але не виключно, здійснює свою діяльність незалежно, у такий спосіб, щоб це було очевидно для звичайної розсудливої людини.

91. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті (пункт 17 Єдиних показників).

92. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

93. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

94. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

95. Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

96. Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

97. Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність Глазька С.М. критерію професійної етики та доброчесності.

98. Однак, Комісія звертає увагу на таке.

99. Під головуванням Глазька С.М. постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі № 818/377/14 задоволено адміністративний позов прокурора міста Суми до Сумської міської ради про скасування рішення та визнано протиправним і скасовано рішення Сумської міської ради від 30 січня 2014 року № 3020-МР «Про звернення до Президента України Януковича В.Ф.».

100. Указану постанову суду оскаржено Сумською міською радою в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду. У судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги прокурор надав письмове клопотання з посилання на статтю 49, пункт 5 частину першу статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, яким просив суд залишити позов без розгляду.

101. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року було прийнято заяву прокурора міста Суми про залишення без   розгляду адміністративного позову, скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року, а адміністративний позов прокурора міста Суми про скасування рішення залишено без розгляду.

102. Кандидат пояснив, що вказане рішення ухвалено за відсутності будь-яких політичних мотивів, виключно з урахуванням питань дослідження наявності компетенції/повноважень у міської ради на прийняття вказаного акта у формі рішення. Так, постановою було встановлено, що міська рада не мала повноважень на викладення оскаржуваного звернення у формі рішення міської ради. Водночас у постанові суду, як вказав кандидат, було зазначено, що відповідач жодним чином не обмежений викласти вказане звернення у формі відповідних листів, звернень, які не є рішеннями органу місцевого самоврядування, статей у засобах масової інформації тощо.

103. У Висновку № 3 (2002) та Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зауважено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. КРЄС підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

104. Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути підставою для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

105. Беручи до уваги наведені засади та стандарти, Комісія дотримується принципів незалежності правосуддя та не вдається до оцінки судових рішень.

106. Водночас Комісія виходить із того, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне дотримання прав та їх поновлення. Відтак у кожному випадку необхідно звернути увагу, що предметом перевірки під час кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду є поведінка цього кандидата під час розгляду справи та ухвалення рішення на предмет дотримання завдань адміністративного судочинства.

107. Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7, 10 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов’язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.

108. Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на таке: для того щоб визначити, чи можна суд вважати «незалежним» у значенні статті 6 § 1  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід враховувати, серед іншого, чи не створює орган видимість незалежності. На переконання Європейського суду з прав людини існує два аспекти незалежності. По-перше, суд повинен бути суб’єктивно вільним від особистих упереджень або упередженості. По-друге, він також повинен бути неупередженим з об’єктивної точки зору, тобто він повинен пропонувати достатні гарантії, щоб виключити будь-які законні сумніви в цьому відношенні. У рамках об’єктивної перевірки має бути визначено, чи існують, окрім особистої поведінки суддів, певні факти, які можуть викликати сумніви щодо їх незалежності. «На карту» поставлено довіру, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості та, насамперед, у сторін процесу. Вирішальним є те, чи можна вважати побоювання щодо незалежності суду сторони об’єктивно виправданими (пункти 59–63 рішення Європейського суду з прав людини у справі № 65411/01 «ЄSACILOR LORMINES v. FRANCE»).

109. У пункті 3 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки» з посиланням на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відзначається, що метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом лише на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

110. Принцип незалежності діє в тісному зв’язку з принципом неупередженості, що відображає позиція Консультативної ради європейських суддів: «Судова незалежність передбачає повну безсторонність з боку суддів. Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв’язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано» (пункт 12 Висновку № 1 (2001) КРЄС).

111. У цьому випадку Комісія враховує, що судове рішення у справі № 818/377/14 постановлено 17 лютого 2014 року, тобто під час гострого соціального конфлікту в Україні, який тривав з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року, і саме в цей період на суд була покладена визначальна роль гарантуванні прав людини і основоположних свобод.

112. Суддя в межах своїх повноважень мав забезпечити дотримання об’єктивного, безстороннього, неупередженого, незалежного та справедливого розгляду справ та конституційних засад судочинства, а його судові рішення мали відповідати найвищим стандартам в частині їх обґрунтування. Іншими словами, в умовах гострого соціального конфлікту судове рішення мало відповідати не тільки формальним вимогам до нього, а мало «говорити із суспільством» і «пояснити у найбільш розгорнутому вигляді про причини його ухвалення».

113. Процедура кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів для підтвердження здатності здійснювати правосуддя є особливою процедурою, встановленою Конституцією України. Як підкреслюється в постанові Великої Палати Верховного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 200/9195/19-а, вона запроваджена для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу та обумовлена істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. 

114. Комісія вчергове зазначає, що не надає оцінки судовому рішенню у справі № 818/377/14, однак, ухвалюючи вказане судове рішення в той час, коли суспільство особливо потребувало від суду прояву найвищих стандартів неупередженості та незалежності, кандидат, «говорячи через своє рішення», не продемонстрував належного рівня незалежності. 

115. Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «незалежність».

116. Крім того, під час співбесіди Глазько С.М. повідомив, що з 2016 року спільно з сім’єю постійно проживає в житловому будинку, який належить його батьку.

117. Водночас, як пояснив кандидат, право власності на вказаний житловий будинок було зареєстровано лише у травні 2024 року, а до цього зазначене майно мало статус об’єкта незавершеного будівництва.

118. На запитання члена Комісії щодо обставин, які перешкоджали введенню вказаного об’єкту нерухомості в експлуатацію та проведенню державної реєстрації права власності, кандидат відповів: «Він будувався досить тривалий час, потім почались ковід, війна і вже вирішили з урахуванням тих викликів, які існували, ввести його в експлуатацію».

119. На запитання члена Комісії, про які саме виклики йдеться, кандидат відповів: «Не дай Бог прилетить і зруйнує – без реєстрації права власності нічого не відшкодовується, відшкодовується тільки на об’єкти введені в експлуатацію».

120. Відповідно до відомостей Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва датою завершення будівництва вказаного житлового будинку є 30 березня 2015 року. Також кандидат під час співбесіди зазначив, що роботи було завершено до початку пандемії коронавірусної хвороби, яка почалася в Україні в 2020 році.

121. Відповідно до статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

122. Положеннями статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що загальними засадами державної реєстрації прав є зокрема обов’язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Речові права на нерухоме майно виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

123. Відповіді кандидата свідчать, що він був обізнаний про правовий статус житлового будинку, у якому проживав. Також очевидно, що Глазьку С.М. відомі процедури введення в експлуатацію об’єктів нерухомого майна і державної реєстрації права власності.

124. Комісія бере до уваги, що кандидат не є власником вказаного вище майна і не повинен був особисто вчиняти активних дій, спрямованих на реєстрацію речових прав.

125. Проте Комісія звертає увагу, що вказаний будинок є основним місцем проживання кандидата і його сім’ї. Вони проживають у ньому з 2016 року. Наведені кандидатом причини не здійснення державної реєстрації не можуть вважатись такими, що унеможливлюють проведення державної реєстрації. Крім того, характер наведених кандидатом причин здійснення державної реєстрації нерухомості у 2024 році свідчать про можливість вчинити такі дії значно раніше. 

126. Отже, на переконання Комісії, суддя мав можливість вжити заходів щодо приведення правового статусу будинку, у якому він постійно проживав, до вимог законодавства України. А його бездіяльність може свідчити про толерування невиконання норм законодавства його близькими особами.

127. Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики (далі – Кодекс) суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Відповідно до статті 3 Кодексу суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об'єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.

128. Комісія вважає, що кандидат не забезпечив бездоганного дотримання вимог щодо відповідності його поведінки високому статусу посади.

129. Ураховуючи викладене, Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

130. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

 

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	50,5	345,5
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	135
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	120
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	19	37,67
	Безперервний розвиток	18,67
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	8,67	37,67
	Ефективна взаємодія	9,67
	Стійкість мотивації	9,67
	Емоційна стійкість	9,67
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		270
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	690,83

 

131. Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

132. Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Глазька Сергія Михайловича здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.

133. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Глазько Сергій Михайлович набрав 690,83 бала.

2. Внести на розгляд Комісії у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Глазька Сергія Михайловича здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.

Головуючий                                                                                                   Андрій ПАСІЧНИК

Члени Комісії:                                                                                               Ярослав ДУХ

                                                                                                                         Роман КИДИСЮК

                                                                                                                         Роман САБОДАШ

                                                                                                                         Руслан СИДОРОВИЧ