Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Стефанів Тетяни Василівни у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Тетяни СТЕФАНІВ,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Стефанів Тетяни Василівни у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп- 16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 якого передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року №  94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.

Стефанів Т.В. 19 грудня 2023 року звернулась до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року №  147/ас-24 Стефанів Т.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Стефанів Т.В. ______ року народження, громадянка України.

У 2002 році закінчила Прикарпатський університет імені В. Стефаника і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

У 2010 році в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка захистила кандидатську дисертацію: «Особливості банкрутства окремих юридичних осіб» за спеціальністю «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» та отримала науковий ступінь кандидата юридичних наук.

Указом Президента України від 23 січня 2012 року № 29/2012 Стефанів Т.В. призначено на посаду судді Господарського суду Вінницької області строком на п’ять років.

Указом Президента України від 23 січня 2016 року № 21/2016 Стефанів Т.В. переведено на посаду судді Господарського суду Івано-Франківської області в межах п’ятирічного строку.

Указом Президента України від 19 грудня 2018 року № 430/2018 Стефанів Т.В. призначено на посаду судді Господарського суду Івано-Франківської області безстроково.

Стефанів Т.В. проходила кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 15 травня 2018 року № 650/ко-18 Стефанів Т.В. визнано такою, що відповідає займаній посаді.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 335/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного господарського суду.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 18/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 та 17 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішеннями Комісії від 19 березня 2025 року № 52/зп-25 та № 56/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 26 та 27 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене Стефанів Т.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	42,6	328,1
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	129
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	116,5

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 328,1 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Стефанів Т.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Стефанів Т.В.

Запити про надання відомостей стосовно Стефанів Т.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію від Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 16/ас-25 установлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді Стефанів Т.В., та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).

Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішеннями Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Стефанів Т.В. Цим же ж рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Другої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Стефанів Т.В. визначено члена Комісії Омельяна О.С.

Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних господарських судах (лист № 21-2600/25) та запропоновала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Водночас увагу кандидатів було звернуто на пункт  5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Стефанів Т.В. 24 квітня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази. У своїх поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особиста компетентність: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальна компетентність: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 28 квітня 2025 року від Громадської ради доброчесноті надійшов лист про те, що інформації, яка б свідчила про невідповідність кандидата Стефанів Т.В. критеріям професійної етики та доброчесності, не виявлено.

Кандидату була забезпечена можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду зі Стефанів Т.В. проведено 22 травня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання гуртуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками						Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	19	21	20	20	20	21	20,25	40
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	18	20	19	20	21	20	19,75

Надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості та відповідальності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані Стефанів Т.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками						Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	11	10	10	11	11	10,5	41
	Ефективна взаємодія	9	11	10	10	10	10	10
	Стійкість мотивації	9	11	10	10	11	11	10,5
	Емоційна стійкість	10	11	10	10	10	10	10

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41 бал із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

1. 1. Незалежність.
   2. Чесність.
   3. Неупередженість.
   4. Сумлінність.
   5. Непідкупність.
   6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
   7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання кандидатом на посаду судді своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).

Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність Стефанів Т.В. критеріям професійної етики та доброчесності.

Однак Комісія звертає увагу на таке.

Суддею Стефанів Т.В. подано до Комісії декларації родинних зв’язків судді за 2012–2016; 2013–2017; 2014–2018; 2015–2019 роки.

У розділі ІІ «Відомості про осіб, з якими є родинні зв’язки» вказаних декларацій суддею зазначено інформацію про осіб, з якими в судді наявні родинні зв’язки, зокрема батька ОСОБА_1, який обіймав такі посади: заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації з квітня 2010 року до вересня 2013 року; директор департаменту агропромислового розвитку – заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації з вересня 2013 року до червня 2014 року; депутат Івано-Франківської обласної ради з жовтня 2010 року до жовтня 2015 року.

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України батько судді ОСОБА_1 обліковується в Раді адвокатів Івано-Франківської області, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видано 25 квітня 2003 року, право на заняття адвокатської діяльності зупинено 24 грудня 2012 року.

Водночас у зазначених деклараціях родинних зв’язків суддя не вказує відомості про те, що її батько з 25 квітня 2003 року є адвокатом.

Суддею Стефанів Т.В. до Комісії подано декларації родинних зв’язків судді за2016–2020; 2017–2021; 2018–2022; 2019–2023; 2020–2024 роки.

У розділі ІІ «Відомості про осіб, з якими є родинні зв’язки» вказаних декларацій суддею зазначено відомості про осіб, з якими в судді наявні родинні зв’язки, а саме племінницю ОСОБА_2, яка обіймала посади секретаря судового засідання відділу організації судового процесу Вінницького окружного адміністративного суду з 08 квітня 2020 року до 13 січня 2021 року та помічника судді цього ж суду з 14 січня 2021 року і дотепер.

Комісією встановлено, що в судді Стефанів Т.В. не має рідної племінниці, оскільки в єдиного рідного брата судді ОСОБА_3 двоє синів.

Також у розділі ІІ вказаних декларацій у графі «Місце для додаткової інформації» суддею зазначено, що в батька ОСОБА_1 є свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю, проте з моменту його видачі він ніколи не займався адвокатською діяльністю та не надавав професійної правничої допомоги.

Крім того, у розділі ІІІ «Відомості про пов’язаність спільним проживанням, побутом, наявність взаємних прав та обов’язків» цих декларацій суддею зазначено інформацію про батька як про особу, з якою спільно не проживає; спільним побутом не пов’язана; відсутні взаємні права та обов’язки.

Під час співбесіди 22 травня 2025 року Стефанів Т.В. пояснила, що в деклараціях родинних зв’язків судді за 2012–2016; 2013–2017; 2014–2018; 2015–2019 роки нею зазначалися відомості про батька як: заступника голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації; директора департаменту агропромислового розвитку Івано-Франківської обласної державної адміністрації; депутата Івано-Франківської обласної ради, який обіймав ці посади протягом відповідного звітного періоду. Батько до червня 2014 року був заступником голови місцевої державної адміністрації, що унеможливлювало заняття ним адвокатською діяльністю у вказаний період. Тому, вона помилково вважала, що підстави для зазначення в цих деклараціях відомостей про батька як адвоката відсутні. Вказала, що не мала умислу та наміру приховувати інформацію про те, що батько мав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, відповідні відомості надалі відображені нею в деклараціях родинних зв’язків судді за наступні роки.

Стосовно зазначення відомостей про батька в графі «Місце для додаткової інформації» розділу ІІ «Відомості про осіб, з якими є родинні зв’язки» у деклараціях родинних зв’язків судді за 2016–2020; 2017–2021; 2018–2022; 2019–2023; 2020–2024 роки суддя повідомила, що батько хоч отримав згадане свідоцтво у 2003 році, однак він фактично не є адвокатом, оскільки з моменту отримання свідоцтва ніколи не займався адвокатською діяльністю, з 24 грудня 2012 року право на заняття адвокатської діяльності зупинено. З огляду на те, що не було чітких роз’яснень стосовно цього, вважала, що правильно заповнює декларації родинних зв’язків судді шляхом зазначення відомостей про батька у графі «Місце для додаткової інформації» розділу ІІ та в розділі ІІІ «Відомості про пов’язаність спільним проживанням, побутом, наявність взаємних прав та обов’язків».

Відповідаючи на запитання доповідача під час співбесіди, Стефанів Т.В. підтвердила, що рідної племінниці немає, а ОСОБА_2 – дочка її двоюрідної сестри.

Стосовно зазначення суддею в деклараціях родинних зв’язків за 2016–2020; 2017–2021; 2018–2022; 2019–2023; 2020–2024 роки відомостей про двоюрідну племінницю ОСОБА_2 суддя пояснила, що помилково вважала, що в декларації родинних зв’язків необхідно зазначати відомості про всіх осіб, з якими в судді є родинні зв’язки, якщо такі особи обіймали/обіймають посаду, зазначену в статті 61 Закону, протягом звітного періоду. Ураховуючи, що ОСОБА_2 із 2020 року та дотепер є працівником апарату суду, тому в зазначених деклараціях родинних зв’язків нею вказано відомості про двоюрідну племінницю.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону на суддю покладено обов’язок подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв’язків за формою, що визначається Комісією.

Згідно із пунктом «е)» частини другої статті 61 Закону в декларації родинних зв’язків судді зазначаються відомості про прізвища, імена, по батькові осіб, з якими в судді є родинні зв’язки, місця їх роботи (проходження служби), займані ними посади, якщо такі особи є або протягом останніх п’яти років були, зокрема, адвокатами.

Відповідно до частини восьмої статті 61 Закону до осіб, з якими в судді є родинні зв’язки, належить, серед іншого, батько, племінниця.

У пункті 6 Правил заповнення та подання декларації родинних зв’язків судді, затверджених рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (зі змінами) (далі – Правила), закріплено, що відомості про осіб, з якими в судді є родинні зв’язки, вказуються у графі «Ступінь родинного зв’язку» розділу II декларації родинних зв’язків судді.

Підпунктом «є)» пункту 8 Правил встановлено, що в декларації родинних зв’язків судді зазначаються відомості (прізвище, ім’я, по батькові; місце роботи (проходження служби); займана посада; період перебування на посаді) щодо осіб, якщо такі особи були прокурорами, працівниками правоохоронних органів (органів правопорядку), адвокатами, нотаріусами. У разі якщо особа протягом звітного періоду займала дві чи більше посад, передбачених цим пунктом, у декларації родинних зв’язків судді зазначаються усі відповідні посади у хронологічному порядку.

У пункті 11 Правил закріплено, що в графі «Місце для додаткової інформації» Декларації суддя має право уточнити чи пояснити будь-які зазначені у розділі відомості.

На момент видачі батьку судді ОСОБА_1 у 2003 році свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю вказані відносини було врегульовано нормами Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року з відповідними змінами.

У 2012 році набрав чинності Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Виходячи з положень норм статей 6, 17, 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26, Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України (нова редакція), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 22 серпня 2022 року № 74, фізична особа набуває статус адвоката з часу отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і внесення відомостей про неї до Єдиного реєстру адвокатів України та до моменту припинення права на заняття адвокатською діяльністю і внесення про це відповідних відомостей до зазначеного реєстру.

Рішенням Ради адвокатів України від 10 червня 2016 року № 126 затверджено роз’яснення, згідно з яким зупинення права на заняття адвокатською діяльністю не позбавляє особу статусу адвоката.

Комісією встановлено, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видано ОСОБА_1 25 квітня 2003 року, а право на заняття адвокатською діяльністю зупинено 24 грудня 2012 року.

Оскільки батько судді є адвокатом, то відповідно до статті 61 Закону в судді виник обов’язок, зазначити в декларації родинних зв’язків відповідні відомості, незалежно від зупинення ним права на заняття адвокатської діяльності чи зайняття ним протягом звітного періоду будь-яких інших посад, передбачених пунктом 2 частиною другою цієї статті.

Отже, Стефанів Т.В. не зазначила в деклараціях родинних зв’язків суддів за 2012–2016; 2013–2017; 2014–2018; 2015–2019 роки відомостей про те, що її батько ОСОБА_1 має статус адвоката.

Під час співбесіди Стефанів Т.В. вказала, що підстав для умисного приховування цих фактів вона не мала, а помилково вважала, що відомості про батька як адвоката не підлягають декларуванню з огляду на те, що на час заповнення цих декларацій батько обіймав посади заступника голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації та депутата Івано- Франківської обласної ради протягом відповідного звітного періоду, що нею було задекларовано, а адвокатська діяльність ним не здійснювалась. Суддя також зазначила, що вказані відомості про батька надалі відображені в деклараціях родинних зв’язків судді за наступні роки.

Ураховуючи викладене вище, Комісія доходить висновку, що Стефанів Т.В., заповнюючи декларації родинних зв’язків судді за 2012–2016; 2013–2017; 2014–2018; 2015–2019 роки, припустилася помилки у трактуванні правових норм та неумисно допустила некоректне декларування відповідних відомостей. На це вказують не лише пояснення судді, а й те, що інформація про те, що батько має свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, зазначалась суддею в деклараціях родинних зв’язків судді за 2016–2020; 2017–2021; 2018–2022; 2019–2023; 2020–2024 роки.

Водночас Комісією встановлено, що внаслідок помилкового тлумачення Стефанів Т.В. правил відображення відомостей у деклараціях родинних зв’язків судді інформація про батька в цих деклараціях вказана не в графі «Ступінь родинного зв’язку» розділу ІІ «Відомості про осіб, з якими є родинні зв’язки», а в графі «Місце для додаткової інформації» розділу ІІ.

Стосовно відображення Стефанів Т.В. відомостей про двоюрідну племінницю ОСОБА_2 у деклараціях родинних зв’язків судді за 2016–2020; 2017–2021; 2018–2022; 2019–2023; 2020–2024 роки Комісія вважає прийнятними пояснення судді про те, що вона неправильно трактувала норму закону та вважала, що в цих деклараціях необхідно відображати відомості, виходячи із посади, яку обіймає особа, незважаючи на ступінь їхньої спорідненості.

Комісія звертає увагу, що при запровадженні системи декларування суддів законодавець ставив мету оприлюднення інформації, яка буде свідчити про відкритість суддів. Зазначення Стефанів Т.В. у деклараціях родинних зв’язків судді за 2016–2020; 2017–2021; 2018–2022; 2019–2023; 2020–2024 роки інформації стосовно особи, з якою є родинні зв’язки (двоюрідна племінниця), свідчить про вчинення суддею дій, спрямованих на виконання зазначених вище вимог законодавства. Помилка Стефанів Т.В. при заповненні цих декларацій в цьому випадку не може свідчити про її намір приховати інформацію чи перекрутити її.

Водночас слід зауважити, що правове регулювання питання належності осіб до членів сім’ї в розумінні декларації родинних зв’язків судді є чітким і однозначним. Вичерпний перелік осіб, яких потрібно зазначити в декларації родинних зв’язків, визначено стеттею 61 Закону та пунктами 6, 8 Правил. А тому, неправильне трактування вказаних норм свідчить про достатньо високий рівень неуважності.

Для аналізу поведінки кандидата та кваліфікації виявлених недоліків Комісія виходить із засад оцінки відповідних фактів на предмет істотності допущених порушень вказаних вимог (правил) та доходить висновку, що виявлені помилки, хоча і не свідчать про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак демонструють певну неуважність, недбалість та недостатню відповідальність у виконанні юридично значущих обов’язків судді. Така поведінка, навіть за умови її добросовісного характеру, може розцінюватися як прояв нестачі внутрішньої дисципліни, точності та схильності знецінювати вимоги до формальної сторони відповідальності. Досліджені обставини враховуватимуться Комісією при визначенні кількості балів за показником сумлінності.

Також під час дослідження досьє виявлено систематичні однотипні порушення Стефанів Т.В. правил заповнення декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Зокрема, у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2024 роки суддя неправильно декларувала фінансові зобов’язання у вигляді користування так званими овердрафтами (кредитними лініями до зарплатних банківських карток) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» та вказувала ймовірний ліміт кредитних коштів як дохід.

Під час співбесіди Стефанів Т.В. пояснила, що при заповненні декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2024 роки керувалася положеннями антикорупційного законодавства і вважала правильним декларувати фінансові зобов’язання – овердрафт саме в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки», оскільки періодично використовувала частину таких коштів та їх розмір не перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня відповідного року. 

Також, відповідаючи на запитання під час співбесіди, суддя визнала допущені недоліки та пояснила, що неналежним чином ознайомилася з роз’ясненнями Національного агенства з питань запобігання корупції щодо порядку та особливостей декларування таких фінансових зобов’язань.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї фінансові зобов’язання суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду, зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Згідно з пунктом 176 Роз’яснення щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку), затвердженого рішенням Національного агенства з питань запобігання корупції від 13 листопада 2023 року № 4, фінансові зобов’язання у вигляді «кредитних ліній до зарплатних банківських карток» або аналогічні за змістом пропозиції декларуються у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації – у разі якщо суб’єкт декларування/член його сім’ї у звітному періоді одноразово скористалися кредитними коштами, розмір яких перевищує 50 ПМ (незалежно від погашення станом на кінець звітного періоду), або залишок заборгованості на останній день звітного періоду перевищив 50 ПМ. За відсутності таких умов розмір коштів, якими суб’єкт декларування/член його сім’ї користувалися протягом звітного періоду, не сумуються. У разі якщо суб’єкт декларування у звітному періоді одноразово скористався кредитними коштами, розмір яких перевищує 50 ПМ, додатково у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації відображенню підлягають відомості про вчинений правочин (бо на його підставі виникло фінансове зобов’язання).

Таким чином, положеннями антикорупційного законодавства чітко визначено порядок декларування фінансових зобов’язання у вигляді «кредитних ліній до зарплатних банківських карток», зокрема овердрафт.

Оцінюючи наведені вище пояснення, Комісія вважає, що Стефанів Т.В. під час заповнення декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2024 роки знову продемонструвала недостатню сумлінність, оскільки вона мала можливість і повинна була перед заповненням декларацій детально ознайомитись з роз’ясненнями Національного агенства з питань запобігання корупції щодо порядку декларування фінансових зобов’язань у вигляді «кредитних ліній до зарплатних банківських карток» (овердрафт). Хоча Комісія не знайшла підстав вважати таку поведінку умисною, все ж послідовне виявлення кандидатом неналежної сумлінності під час заповнення декларацій свідчить про недостатню увагу з боку Стефанів Т.В. щодо виконання вимог законодавства в частині декларування фінансових зобов’язань. Вказані обставини впливають на загальну оцінку відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності та враховуються при визначенні кількості балів.

У зв’язку із наведеним Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидату за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником сумлінність.

Водночас Комісія вважає, що вказані вище факти як кожен окремо, так і в сукупності не є достатніми для визнання Стефанів Т.В. такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Досліджену інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведення співбесіди, що знайшло своє відображення при зниженні балів за виявленні порушення правил та/або норм.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	42,6	328,1
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	129
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	116,5
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	20,25	40
	Безперервний розвиток	19,75
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10,5	41
	Ефективна взаємодія	10
	Стійкість мотивації	10,5
	Емоційна стійкість	10
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		285
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	694,1

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Стефанів Т.В. у сукупності набрала 694,1 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Стефанів Тетяна Василівна набрала 694,1 бала.

Визнати Стефанів Тетяну Василівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.

Головуючий                                                                                            Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                         Михайло БОГОНІС

                                                                                                                  Віталій ГАЦЕЛЮК

                                                                                                                  Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                  Володимир ЛУГАНСЬКИЙ

                                                                                                                  Галина ШЕВЧУК