Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Бабаєва Андрія Івановича у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Першої палати:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША, Романа САБОДАША (доповідач), 

за участі: 

кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Андрія БАБАЄВА,

представника Громадської ради доброчесності Ольги ВЕРЕТІЛЬНИК,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Бабаєва Андрія Івановича у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), 

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. 
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
3. Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. 
4. Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі адміністративної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
7. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах.
8. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.
9. Бабаєв Андрій Іванович 20 грудня 2023 року звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного адміністративного суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2023 року № 147/ас-24 Бабаєва А.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

ІІ. Основні відомості про кандидата. 

11. Бабаєв А.І., ____________ року народження, на момент подання заяви мав повних ___ роки. Є громадянином України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00111164 від 15 лютого 2022 року на рівні вільного володіння (другий ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимим (відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної довідки «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», наданого в межах спеціальної перевірки).
12. Повну вищу юридичну освіту здобув у 2003 році в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого і отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство». Наукового ступеня та вченого звання не має.
13. Стаж професійної діяльності у сфері права перевищує 21 рік. У 2003–2009 роках працював провідним та головним спеціалістом у Територіальному управлінні Державної судової адміністрації Харківської області, у 2006–2009 роках помічником голови Харківського окружного адміністративного суду, з 2009 року до тепер – суддя Харківського окружного адміністративного суду.
14. У період з 2012 до 2023 року стосовно Бабаєва А.І. надійшло 6 скарг, за 6 скаргами проводилась перевірка; за 2 скаргами було відмовлено у відкритті дисциплінарної справи, повернуто без розгляду 4 скарги. У 2024 році стосовно судді надійшло 2 скарги. У досьє відсутні відомості про результати їх перевірки.
15. За професійну діяльність Бабаєва А.І. нагороджено подякою Вищого адміністративного суду України (наказ від 19 вересня 2013 року № 309-к).

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності). 

16. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
17. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
18. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
19. Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
20. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23
21. Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
22. Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
23. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
24. З огляду на зазначене Бабаєв А.І. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

25. Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
26. Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 335,3 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Бабаєвим А.І. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної компетентності. 

ІV. Проведення спеціальної перевірки. 

27. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56 – 58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Бабаєва А.І.
28. Запити про надання відомостей стосовно Бабаєва А.І. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію від Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
29. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 05 травня 2025 року № 4 установлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Бабаєва А.І. вимогам до кандидата на посаду судді та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання. 

30. Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Бабаєва А.І. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Першої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
31. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 13 березня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Бабаєва А.І. визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.
32. Листом Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2602/25 кандидатам на посади суддів в апеляційних адміністративних судах запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на їх думку, підтверджують їх відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів звернуто на пункт 5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). 
33. Кандидатом Бабаєвим А.І. 24 квітня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість». 
34. До Комісії 05 травня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Бабаєва А.І. критеріям професійної етики та доброчесності.
35. Підставою для висновку стали виявлені ГРД обставини. 
36. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником сумлінність, оскільки свавільно встановлював обмеження у реалізації основоположного права на мирні зібрання.
37. Так, постановою від 01 червня 2012 року у справі № 6576/12/2070 задоволено позов Харківської міської ради та обмежено право на збори шляхом заборони Харківському обласному осередку всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молода Просвіта» в особі ОСОБА_1 та іншим учасникам цієї акції проведення 05 червня 2012 року з 11.00 до 13.00 масовий захід – мітинг біля пам’ятника Т.Г. Шевченку по вул. Сумській у місті Харкові. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20 червня 2012 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2012 року рішення залишено без змін.
38. Постановою від 07 липня 2012 року у справі № 7962/12/2070 задоволено позов Харківської міської ради та обмежено право на збори шляхом заборони Червонозаводській районній партійній організації ВО «Батьківщина» в особі відповідального ОСОБА_2 та іншим учасникам акції проведення 10 липня 2012 року з 08.00 безстрокової акції протесту у сквері навпроти будівлі апеляційного суду Харківської області на майдані Руднєва, буд. 36, та прилеглої території у місті Харкові зі встановленням наметів, сцени та використанням звукопідсилюючої апаратури. Рішення не оскаржувалось.
39. Постановою від 07 липня 2012 року у справі №7958/12/2070 задоволено позов Харківської міської ради та обмежено право на збори шляхом заборони ОСОБА_3 та іншим учасникам цієї акції проведення 10 липня 2012 року з 08.00 безстрокової акції протесту у сквері навпроти будівлі Апеляційного суду Харківської області на майдані Руднєва, буд. 36, та прилеглої території у місті Харкові. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12 липня 2012 року рішення залишено без змін.
40. Постановою від 09 липня 2012 року у справі № 8027/12/2070 задоволено позов Харківської міської ради та обмежено право на збори шляхом заборони ОСОБА_4 та іншим учасникам акції проведення 10 липня 2012 року з 08.00 до 19:00 год мирного зібрання зі встановленням сцени та використанням звукопідсилюючої апаратури у сквері навпроти будівлі Апеляційного суду Харківської області та прилеглої території на майдані Руднєва, буд. 36, у місті Харкові. Рішення не оскаржувалось.
41. Постановою від 07 вересня 2012 року у справі № 10134/12/2070 задоволено позов Харківської міської ради та обмежено право на збори шляхом заборони ОСОБА_5 та іншим учасникам цієї акції проведення 08 вересня 2012 року з 10.30 до 15.00 масового заходу – мирної акції «Харкове, вставай на захист ТВі!» за адресою: м. Харків, площа Свободи. Рішення не оскаржувалось.
42. Постановою від 12 листопада 2013 року у справі № 820/11079/13-а задоволено позов Харківської міської ради та обмежено право на збори шляхом заборони Харківській міській організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода» в особі голови ОСОБА_6 та іншим учасникам акції встановлення з 13 листопада 2013 року до 31 грудня 2013 року агітаційних наметів для розповсюдження друкованої продукції Всеукраїнського об’єднання «Свобода» за адресою: м. Харків, вул. Сумська, сквер Перемоги (за Дзеркальним струменем). Рішення не оскаржувалось.
43. На думку ГРД, рішення підтримують усталену в той період практику Харківської міської ради забороняти будь-які «умовно опозиційні» акції протесту, посилаючись на: строк подання повідомлення про проведення масового заходу; неготовність місцевої влади підтримувати громадський порядок під час проведення акції; створення акцією протесту перешкод руху транспорту і пасажирів (водночас акції переважно планувались у парках і скверах); ненаведення в заявці конкретних заходів, які вживатимуться організаторами для забезпечення громадського порядку; планування акції будь-де, крім трьох дозволених зон.
44. В жодному з рішень суду не йдеться про те, що позивачу – Харківській міській раді чи суду відомо про реальні обставини, які свідчать про загрозу заворушень чи вчинення злочинів, загрозу здоров’ю населення або захисту прав і свобод інших людей.
45. ГРД вважає, що при ухваленні рішення суддею не враховано принципу пропорційності втручання та незрозуміло, які саме докази досліджувались судом та стали вирішальними для обмеження права на мирні зібрання.
46. У своїх поясненнях Бабаєв А.І. вказав, що рішення ухвалювались не свавільно, а на підставі норм Кодексу адміністративного судочинства України, доказів, наявних у матеріалах справ та сформованої судової практики.
47. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», оскільки суддя, члени сім’ї, близькі родичі судді без нагальної потреби відвідували російську федерацію після початку збройної агресії та тимчасово окуповані території.
48. Додатково ГРД надало Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснень у судді. 
49. Зокрема, суддя у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, починаючи з 2016 року зазначає, що є членом ГО «Всеукраїнська асоціація адміністративних суддів». 27 липня 2021 року кілька суддівських організацій, в тому числі, ГО «Всеукраїнська асоціація адміністративних суддів», звернулись із відкритим листом до Президента України. Вони закликали Президента ветувати закон № 5068, яким запроваджуються відкриті конкурси на посади у ВРП, перевірка кандидатів на доброчесність із залученням незалежних експертів із міжнародним досвідом.
50. У своїх поясненнях Бабаєв А.І. вказав, що дійсно є членом вказаної громадської організації, проте жодного проєкту, звернення, рішення, заяви чи іншого документа йому на ознайомлення не надавалось та ним не погоджувалось.
51. ГРД зазначає, що Бабаєв А.І., не перебуваючи на робочому місці (був за кордоном, на навчанні, на тимчасово окупованій території тощо), ухвалював судові рішення, зокрема з 02 квітня 2012 року до 13 квітня 2012 року (два рішення); 19 квітня 2013 року (одне рішення); з 09 вересня 2013 року до 10 вересня 2013 року (тридцять рішень); 27 вересня 2013 року (два рішення).
52. У своїх поясненнях Бабаєв А.І. вказав, що перебував на робочому місці у вказані дати, був включений в автоматизований розподіл справ між суддями та на підтвердження цього додав лист Харківського окружного адміністративного суду.
53. ГРД вказує, що Бабаєв А.І. використовує майно, що перебуває у власності батька. Однак, батько, ймовірно, не мав достатньо коштів на придбання зазначеного майна. Так, у майновій декларації за 2024 рік суддя зазначає, що проживає в житловому будинку з надвірними будівлями площею 73,9 кв.м, у м. Люботин Харківської обл., 1/2 частки якого належить ОСОБА_7 (батькові). Дата набуття – 16 травня 2014 року, вартість на дату набуття – 126 000 грн. 
54. Також Бабаєв В.І. має право користування автомобілями, що належать на праві власності ОСОБА_7, «Hyundai Accent» 2007 року випуску та «Honda Accord» 2011 року випуску. Суддя зазначає, що йому не відомо вартість вказаних автомобілів. 
55. В анкеті судді від 25 березня 2018 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зазначені як пенсіонери. Доходи батька, за інформацією з Єдиного державного реєстру фізичних осіб – платників податків, були недостатні для придбання майна. 
56. Бабаєв А.І. у своїх письмових поясненнях вказав, все зазначене майно придбавалось його батьками разом, за спільні кошти. Тобто для придбання використовувались кошти не тільки його батька, а й кошти всієї сім’ї – батька та матері. Мати займалась підприємницькою діяльністю з 1996 року до 2023 рік, на підтвердження вказаних обставин кандидат надав копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця, копію витягу з Єдиного реєстру страхувальників для фізичних осіб – підприємців.
57. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із висновком ГРД 07 травня 2025 року Комісією надіслано кандидату електронну копію цього висновку та запропоновано надати пояснення та копії підтверджувальних документів (за наявності).
58. 12 травня 2025 року кандидатом надіслано на адресу Комісії пояснення щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та надано копії підтверджувальних документів. 
59. Кандидату була забезпечена можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді. 
60. Співбесіду з Бабаєвим А.І. проведено 13 травня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнюючу інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє. 
61. Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критерію доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності. 

63. Із змісту пунктів 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
64. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
    1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
    2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
65. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
66. Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
67. Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання об’єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
68. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
69. Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
70. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
71. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо вказаних ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
72. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
73. Так, під час співбесіди Комісія звернула увагу на таке:
    1. Кандидат у письмових поясненнях навів формальні приклади своєї відповідності показникам, а саме зазначив, що накладав штраф за невиконання рішення. Однак на співбесіді з’ясувалося, що йшлося про один нещодавній випадок за весь період роботи. 
    2. Кандидат у листі до Комісії довільно інтерпретував поняття «тиску» і «правової невизначеності». Він покликався на «психологічний тиск» та «правову невизначеність» як на виклики, з якими він успішно справляється. Але на співбесіді з’ясувалось, що під «психологічним тиском» він розуміє звичайне робоче навантаження, а під «правовою невизначеністю» - юрисдикційні спори, які він вважав очевидними.
    3. Кандидат на співбесіді не навів рішень, в яких самостійно виявив хибний підхід до розгляду справ та змінив цю практику. Таким чином, кандидат всупереч власним письмовим твердженням не зміг переконливо на прикладах продемонструвати здійснення ним ефективного аналізу судових рішень.
    4. Хоча кандидат вказує на «системний аналіз практики ЄСПЛ», на співбесіді він не зміг пояснити, як саме він аналізує цю практику, не навів прикладів тематичних узагальнень, а також не вказав конкретних справ, у яких би практика ЄСПЛ була ним врахована. Після уточнюючих запитань він пояснив, що послуговується інформаційно-правовою системою «LIGA ZAKON» та вебсайтом Верховної Ради України, проте плутався у відповідях та, на думку Комісії, не переконав Комісію у наявності навичок використання цих ресурсів.
74. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. При оцінюванні критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
75. Надані кандидатом документи, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином: 

76. Надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди не продемонструвала належний рівень відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
77. Відтак, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання у складі палати, становить 30.33 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала). Комісія виснує, що кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності. 

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

78. Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
79. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

1. 2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

79. 4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
80. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
81. Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
82. Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
83. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
84. При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією оцінювання особистої компетентності не менш важлива роль з у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
85. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді. 
86. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
87. Так, під час співбесіди комісія звернула увагу на таке:
    1. У листі кандидата зазначено, що він вміє підлаштовувати стиль комунікації залежно від ситуації – судове засідання, офіційна нарада, збори суддів, спілкування щодо формування судової практики. Як приклад зміни стилю спілкування кандидат зазначив лише відмову від використання професійних скорочень (напр., судове засідання – с/з) або професійних термінів, а не реальне налагодження комунікації залежно від емоційного стану. Він не продемонстрував належного рівня обізнаності у вирішенні конфліктних ситуацій.
    2. Стосовно показника ефективної взаємодії кандидат указав, що він в судових засіданнях слідкує за недопущенням проявів неповаги до людини, в тому числі за ознаками раси, статі, національності, релігії, політичних поглядів, соціально-економічного становища, фізичних вад, проявів агресивних дій від сторін. Єдиний епізод, що наводився, – зневажлива репліка про «жінку» від учасника справи. На переконання Комісії, це ізольований випадок, не репрезентативний для оцінювання навички ефективної взаємодії.
    3. Більше того, кандидат не чітко відрізняв поняття «ефективна комунікація» від «ефективної взаємодії», подаючи їх як результат та інструмент, але без прикладного змісту чи аналітичної глибини. 
88. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
89. Надані Бабаєвим А.І. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

90. Отже, Комісія вважає, що кандидат під час співбесіді не зміг продемонструвати належний рівень соціальної компетентності.
91. Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 35 балів із 50 можливих, що нище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат не відповідає критерію особистої компетентності. 

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

92. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
93. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
94. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. 
95. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
96. Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
    1. Незалежність.
    2. Чесність.
    3. Неупередженість.
    4. Сумлінність.
    5. Непідкупність.
    6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
    7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
97. Наповнюють змістом показники затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
98. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику. 
99. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб'єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо. 
100. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
101. Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показник знижується на 15 балів за кожним показником критерію професійної етики та доброчесності. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення. 
102. Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів. 

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

103. Комісією не встановлено істотних обставин, які свідчать про невідповідність Бабаєва А.І. критеріям професійної етики та доброчесності. 
104. Незалежність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) виконувати свої повноваження (обов’язки) та ухвалювати рішення самостійно, без будь-якого незаконного впливу, спонукання, тиску, погрози або втручання, прямого чи опосередкованого, від будь-кого та з будь-яких причин, а також протидіяти незаконному втручанню.
105. Відповідно до підпункту 1 пункту 15 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику незалежності, якщо зокрема, але не виключно проявляє та підтримує високі стандарти поведінки з метою укріплення суспільної довіри до незалежності суду.
106. Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).
107. Відповідно до підпункту 6 пункту 19 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно наводив обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів.
108. Суддя ухвалив 6 рішень, якими встановлював обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (пікетування, демонстрації, мітинги, збори тощо) шляхом заборони проведення таких заходів, у тому числі з використанням гучномовців, наметів, автотехніки, плакатів.
109. Так, постановою від 01 червня 2012 року у справі № 6576/12/2070 задоволено позов Харківської міської ради та обмежено право на збори шляхом заборони Харківському обласному осередку всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молода Просвіта» в особі ОСОБА_1 та іншим учасникам цієї акції проведення 05 червня 2012 року з 11.00 до 13.00 масового заходу – мітингу біля пам’ятника Т.Г. Шевченку по вул. Сумській у місті Харкові. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20 червня 2012 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2012 року рішення залишено без змін.
110. Постановою від 07 липня 2012 року у справі № 7962/12/2070 задоволено позов Харківської міської ради та обмежено право на збори шляхом заборони Червонозаводській районній партійній організації ВО «Батьківщина» в особі відповідального ОСОБА_2 та іншим учасникам акції проведення 10 липня 2012 року з 08.00 безстрокової акції протесту у сквері навпроти будівлі апеляційного суду Харківської області на майдані Руднєва, буд. 36, та прилеглої території у місті Харкові зі встановленням наметів, сцени та використанням звукопідсилюючої апаратури. Рішення не оскаржувалось.
111. Постановою від 07 липня 2012 року у справі № 7958/12/2070 задоволено позов Харківської міської ради та обмежено право на збори шляхом заборони ОСОБА_3 та іншим учасникам цієї акції проведення 10 липня 2012 року з 08.00 безстрокової акції протесту у сквері навпроти будівлі Апеляційного суду Харківської області на майдані Руднєва, буд. 36 та прилеглої території у місті Харкові. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12 липня 2012 року рішення залишено без змін.
112. Постановою від 09 липня 2012 року у справі № 8027/12/2070 задоволено позов Харківської міської ради та обмежено право на збори шляхом заборони ОСОБА_4 та іншим учасникам акції проведення 10 липня 2012 року з 08.00 до 19:00 год. мирного зібрання зі встановленням сцени та використанням звукопідсилюючої апаратури у сквері навпроти будівлі Апеляційного суду Харківської області та прилеглої території на майдані Руднєва, буд. 36, у місті Харкові. Рішення не оскаржувалось.
113. Постановою від 07 вересня 2012 року у справі № 10134/12/2070 задоволено позов Харківської міської ради та обмежено право на збори шляхом заборони ОСОБА_5 та іншим учасникам цієї акції проведення 08 вересня 2012 року з 10.30 до 15.00 масового заходу – мирної акції «Харкове, вставай на захист ТВі!» за адресою: м. Харків, площа Свободи. Рішення не оскаржувалось.
114. Постановою від 12 листопада 2013 року у справі № 820/11079/13-а задоволено позов Харківської міської ради та обмежено право на збори шляхом заборони Харківській міській організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода» в особі голови ОСОБА_6 та іншим учасникам акції встановлення з 13 листопада 2013 року до 31 грудня 2013 року агітаційних наметів для розповсюдження друкованої продукції Всеукраїнського об’єднання «Свобода» за адресою: м. Харків, вул. Сумська, сквер Перемоги (за Дзеркальним струменем). Рішення не оскаржувалось.
115. Суддя критично ставиться до висновку ГРД в цій частині. Під час співбесіди він пояснив, що рішення ним ухвалювались не свавільно, а на підставі норм Кодексу адміністративного судочинства України та доказів, наявних в матеріалах справ, і сформованої судової практики.
116. Визначаючись щодо фактів, наведених у висновку ГРД, стосовно свавільного встановлення суддею обмежень у праві на мирні зібрання, ухвалення рішення, обумовленого політичними мотивами, ігнорування практики Європейського суду з прав людини, Комісія, не вдаючись до оцінки судових рішень, виходить із розуміння ключового принципу незалежності судів, закріпленого в статті 6 Закону.
117. Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на таке: для того щоб визначити, чи можна суд вважати «незалежним» у значенні статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід враховувати, серед іншого, чи не створює орган видимість незалежності. На переконання Європейського суду з прав людини існує два аспекти незалежності. По-перше, суд повинен бути суб’єктивно вільним від особистих упереджень або упередженості. По-друге, він також повинен бути неупередженим з об’єктивної точки зору, тобто він повинен пропонувати достатні гарантії, щоб виключити будь-які законні сумніви в цьому відношенні. У рамках об’єктивної перевірки має бути визначено, чи існують, окрім особистої поведінки суддів, певні факти, які можуть викликати сумніви щодо їх незалежності. «На карту» поставлено довіру, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості та, насамперед, у сторін процесу. Вирішальним є те, чи можна вважати побоювання щодо незалежності суду сторони об’єктивно виправданими (пункти 59–63 рішення Європейського суду з прав людини у справі № 65411/01 «ЄSACILOR LORMINES v. FRANCE»).
118. У пункті 3 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки» з посиланням на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відзначається, що метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом лише на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
119. Принцип незалежності діє в тісному зв’язку з принципом неупередженості, що відображає позиція Консультативної ради європейських суддів: «Судова незалежність передбачає повну безсторонність з боку суддів. Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв’язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано» (пункт 12 Висновку № 1 (2001) КРЄС).
120. Таке обмеження є виправданим лише у світлі принципів демократичного суспільства. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Сергій Кузнєцов проти росії», як і в низці попередніх рішень (у справах «Галстян проти Вірменії», «Букта та інші проти Угорщини», «Ойя Атаман проти Туреччини»), зазначено, що будь-яка демонстрація в громадському місці неминуче порушує звичайний плин життя, включно з порушенням руху громадського транспорту. Органам влади важливо продемонструвати певний рівень терпимості щодо мирних зібрань, оскільки це право, гарантоване статтею 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не повинно втрачати своєї суті.
121. Керівними принципами свободи мирних зібрань, опублікованими Бюро демократичних інститутів і прав людини та Венеційською комісією Ради Європи в 2010 році, встановлено, що зібрання проводяться для вираження спільної думки їх учасників та доведення до громадськості певних ідей та послань; якщо застосовуються будь-які обмеження щодо часу, місця або порядку проведення зібрань, повинні бути запропоновані розумні альтернативи (пункти 3.3, 3.4).
122. Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року № 6 рекомендовано довести до відома суддів апеляційних та окружних судів Довідку щодо вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами законодавства під час розгляду та вирішення впродовж 2010‒2011 років справ стосовно реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо). З метою однакового та правильного застосування законодавства під час розгляду та вирішення справ цієї категорії судам необхідно виходити з такого. 
     1. Право на свободу мирних зібрань захищене державою, яка зобов’язана забезпечити його ефективну практичну реалізацію. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися тільки судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
     2. Держава повинна вжити всіх можливих заходів до забезпечення здійснення свого права усіма учасниками громадських акцій.
     3. З огляду на те, що зібрання громадян часто мають на меті привернення уваги певних органів влади до проблем суспільства чи його окремої групи, у зв’язку з чим мають необхідність «бути почутими» саме цими органами та плануються до проведення у місцях їх розташування, не вбачається за правильне встановлення стосовно таких зібрань обмежень щодо місця їх проведення.
     4. Зважаючи на мету зібрання ‒ «бути почутими», сумнівною виглядає позиція судів, які забороняють проведення мирних зібрань у дні державних та релігійних свят у зв’язку з проведенням у місцях, які планувалися для мирного зібрання, наприклад, заходів зі святкування загальноміського характеру.
     5. Судам необхідно брати до уваги, що обов’язок вирішувати відповідно до закону питання щодо проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів, у тому числі погоджувати з організаторами масових зібрань дату, час, місце, маршрут, умови, тривалість їх проведення, забезпечувати безперешкодне проведення громадянами мирних заходів, здійснювати контроль за забезпеченням під час їх проведення громадського порядку, охороною прав і свобод людей є безпосереднім обов’язком органів місцевого самоврядування, встановленим чинним законодавством України.

Ухвалюючи рішення у справах зазначеної категорії, суд повинен перевірити, чи виконали названі органи свій обов’язок щодо забезпечення виконання закону та дотримання прав людини, зокрема стосовно вжиття заходів до забезпечення безперешкодного проведення масового заходу, чи лише скористалися своїм правом на звернення до суду з позовом про встановлення обмежень у реалізації права.

1. 6. Єдиною правовою підставою для задоволення позову органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є визнання судом того факту, що проведення такого заходу може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей. Така небезпека не повинна бути уявною, а ґрунтуватися на конкретних фактах чи даних про наявність реальної загрози інтересам національної безпеки та громадського порядку.

Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування повинні не просто повідомити про реальні загрози, які можуть виникнути у зв’язку з проведенням зібрання, а й надати суду докази, які стали підставою для такого висновку.

122. 7. За принципами тлумачення норм міжнародного права щодо реалізації права на свободу мирних зібрань посилання на інтереси національної безпеки для виправдання заходів із обмеження деяких прав за зазначеними принципами можливе лише в разі, коли такі заходи вживаються для захисту існування держави, її територіальної цілісності або політичної незалежності від застосування сили або загрози її застосування. Не вбачається за можливе посилання на інтереси національної безпеки як підставу для введення обмежень з метою попередження лише локальної або відносно ізольованої загрози правопорядку.
     8. Обмеження, що встановлюються судом щодо реалізації права на мирні зібрання, повинні бути пропорційними до можливих наслідків порушення інтересів національної безпеки та громадського порядку. Суди, застосовуючи передбачені законом обмеження, повинні надавати перевагу тим заходам обмеження, які найменше впливатимуть на реалізацію гарантованого Конституцією права. Такі обмеження повинні застосовуватися з урахуванням конкретних обставин кожної справи, при цьому слід мати на увазі, що заборона на проведення мирного зібрання є найсуворішим заходом, який застосовується у разі неможливості держави забезпечити реалізацію права на таке зібрання.
123. Процедура кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів для підтвердження здатності здійснювати правосуддя є особливою процедурою, встановленою Конституцією України. Як підкреслюється в постанові Великої Палати Верховного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 200/9195/19-а, вона запроваджена для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу та обумовлена істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. 
124. Ухвалюючи судові рішення, які фактично обмежували право на мирні зібрання, коли суспільство особливо потребувало від суду прояву найвищих стандартів неупередженості та незалежності, суддя, «говорячи через свої рішення», не продемонстрував належного рівня внутрішньої незалежності. 
125. Отже, Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показниками «сумлінність» та «незалежність».
126. Чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті (пункт 18 Єдиних показників).
127. Відповідно до підпункту 3 пункту 18 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо зокрема, але не виключно надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації.
128. Бабаєв А.І. у листі до Комісії зазначив, що системно аналізує практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), Конституційного суду України та Верховного Суду з метою ефективного функціонування в умовах змін, що свідчить про його безперервний розвиток. Проте навести приклад аналізу будь-якого рішення кандидат не зміг.
129. Суддя, як правило, вивчає практику Європейського суду з прав людини для кращого розуміння та застосування положень Європейської конвенції з прав людини у конкретних справах. Практика ЄСПЛ – це важливе джерело права, що складається з рішень Суду, які спрямовані на захист прав та свобод людини.
130. ЄСПЛ тлумачить норми Конвенції про захист прав людини і це тлумачення може бути важливим для суддів, особливо коли національне законодавство має нечіткі норми.
131. Водночас Бабаєв А.І. під час співбесіди не зміг навести приклади, яким чином ним системно аналізуються рішення ЄСПЛ. Це ставить під сумнів «чесність» судді у вивченні та застосуванні практики Європейського суду з прав людини.
132. Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «чесність».
133. Стосовно ухвалення суддею рішень під час перебування на навчанні суддя пояснив, що був на робочому місці і на нього розподілялися справи автоматизованою системою, що підтверджується інформацією з суду. 
134. Враховуючи пояснення судді та долучені до досьє документи, Комісія вважає інформацію ГРД в цій частині спростованою.
135. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 225 балів із 300 можливих, що дорівнює 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

136. Таким чином, Бабаєв А.І. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Бабаєв Андрій Іванович набрав 655,63 бала.

2. Визнати Бабаєва Андрія Івановича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої та соціальної компетентності.

Головуючий                                                                                                   Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Першої палати                                                                                 Ярослав ДУХ

                                                                                                                         Роман КИДИСЮК

                                                                                                                         Олег КОЛІУШ

                                                                                                                         Роман САБОДАШ