Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Романа КИДИСЮКА (доповідач), Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Галини ШЕВЧУК,
за участю:
кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Івана ТАРНОВЕЦЬКОГО,
представника Громадської ради доброчесності Антона ЗЕЛІНСЬКОГО,
розглянувши питання щодо підтвердження здатності кандидата на посаду судді Тарновецького Івана Ігоровича здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).
Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
За змістом частини другої статті 79-3 Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною другою 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Визначено критерії кваліфікаційного оцінювання: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання. За змістом пунктів 1.1‒1.6 цього положення завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
У грудні 2023 року Тарновецький Іван Ігорович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного адміністративного суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року як особу, яка відповідає вимогам пункту 1 частини статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
ІІ. Стислий опис проходження першого та другого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Тарновецького І.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
З огляду на зазначене вище Тарновецький І.І. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: 1) когнітивні здібності – 44,7 бала; 2) знання історії української державності – 40 балів; 3) знання у сфері права та зі спеціалізації суду – 122 бали; 4) здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 125,5 бала. Загальний результат за критерієм професійної компетентності становить 332,2 бала.
Згідно з рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Тарновецького Івана Ігоровича. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Першої палати.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 13 березня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Тарновецького І.І. визначено члена Комісії Кидисюка Р.А.
11 квітня 2025 року Комісія звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного адміністративного суду з листом № 21-2602/25, у якому запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. При цьому увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
24 квітня 2025 року до Комісії надійшли пояснення та докази від кандидата Тарновецького І.І. на виконання листа Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2602/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 05 травня 2025 року затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
У вказаному рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію щодо кандидата на посаду судді Тарновецького І.І., ГРД виявлено дані, які дають підстави для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Обставини, які стали підставою для висновку:
1. Суддя у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування (далі – декларація), вказав, що його колишня дружина відмовилася надавати йому інформацію про наявне у неї нерухоме майно, суддя зазначив «інші об’єкти нерухомості» та «член сім’ї не надав інформацію»;
2. Суддя у деклараціях за 2012–2015 роки не декларував: будинок площею 218 м2, який його дружина отримала за договором дарування від 06 травня 2011 року, будинок у м. Хмельницький площею 92,7 (або 97,2) м2, який дружина набула у 2004 році за договором дарування та земельну ділянку 600 м2, яка була подарована батьком дружини судді 06 травня 2011 року;
3. Суддя не вказав в декларації за 2018 рік подарунок від матері в розмірі 60 000,00 грн та 20 000,00 грн для купівлі автомобіля;
4. У декларації за 2022 рік суддя не вказав вартість гаража площею 25,2 м2 у м. Івано-Франківськ, придбаного 10 червня 2022 року.
Також, ГРД надано інформацію, яка не є самостійною підставою для висновку, однак характеризує кандидата та може бути використана під час його оцінювання.
Комісією надіслано кандидату копію відповідного висновку ГРД для можливості ознайомлення та запропоновано в разі необхідності надати додаткові пояснення.
08 травня 2025 року кандидатом надіслано на адресу Комісії письмові пояснення та надано копії підтверджуючих документів, а 12 травня 2025 року – додаткові пояснення з долученими документами.
Комісією у складі Першої палати проведено співбесіду з кандидатом 15 травня 2025 року.
Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Рішенням Комісії у складі Першої палати від 15 травня 2025 року № 27/ас-25 визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Тарновецький І.І. набрав 655,45 бала. Питання щодо здатності Тарновецького Івана Ігоровича здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді внесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Рішення Комісії у складі Першої палати мотивовано тим, що кандидат набрав необхідну кількість голосів за усіма трьома критеріями, а саме:
- за критерієм особистої компетентності – 40,75 бала із 50 можливих, що є вищим за 75 % (37,5 бала), а тому кандидат відповідає цьому критерію;
- за критерієм соціальної компетентності – 42,5 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала), а тому кандидат відповідає цьому критерію;
- за критерієм доброчесності та професійної етики – 240 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), а тому кандидат відповідає цьому критерію.
ІІІ. Основні відомості про кандидата.
Тарновецький І.І. на момент подання заяви мав повних __ років, є громадянином України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00206369 від 25 жовтня 2023 року на рівні вільного володіння першого ступеня.
У 2001 році закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію спеціаліста права.
Стаж професійної діяльності у сфері права понад 23 роки. Професійну діяльність розпочав Державній податковій адміністрації України.
Указом Президента України від 9 жовтня 2009 року № 814/2009 Тарновецького І.І. призначено на посаду судді Хмельницького окружного адміністративного суду строком на п’ять років.
Указом Президента України від 02 листопада 2017 року № 350/2017 Тарновецького І.І. призначено на посаду судді Хмельницького окружного адміністративного суду безстроково.
Вченого звання, наукового ступеня не має.
До дисциплінарної відповідальності не притягувався.
ІV. Розгляд питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної етики та доброчесності Комісією у Пленарному складі.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами
Комісією у пленарному складі проведено співбесіду з кандидатом 09 червня 2025 року.
Зокрема, обговорено питання, що стали підставою для висновку ГРД.
Комісія у складі Першої палати вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 60 балів за показниками «чесність» та «сумлінність».
Підставою для такого зменшення стали зазначені у висновку ГРД обставини недекларування кандидатом у деклараціях належного колишній дружині нерухомого майна.
Так, суддя у деклараціях вказав, що його колишня дружина відмовилася надавати йому інформацію про наявне у неї нерухоме майно, зазначив «інші об’єкти нерухомості» та «член сім’ї не надав інформацію».
ГРД вважає, що суддя не міг не знати про діяльність його колишньої тещі та скандали, які роками супроводжували комерційне підприємство, а відтак, підстави і перелік майна, набутого колишньою дружиною. Не зазначення суддею численного нерухомого майна вартістю в десятки мільйонів гривень зводить нанівець саму суть декларування та унеможливлює визначення майнового стану судді, а отже й перевірки відповідності способу життя судді та його родини офіційним доходам.
Кандидат зазначив, що вказані у висновку взаємовідносини підприємства із інвесторами є цивільно-правовими відносинами, стороною в яких є юридична особа, спір між ними вирішується в правовому полі, про що сама ГРД вказує у висновку, посилаючись на рішення судів. Зробивши висновок про сумнівне набуття майна на вказані суми ГРД не визначає та не вказує на вирок суду, яким встановлено вину особи, а зазначені суми є нічим не обґрунтовані та не обраховані. Фактично зазначені у висновку ГРД обставини є цитуванням неофіційної інформації, а статей з мережі «Інтернет», що не може бути підставою для обґрунтованого висновку про незаконне отримання майна особою.
Щодо декларування майна, яке вказано у висновку ГРД та не вказане у декларації, кандидат зазначив, що вказані об’єкти йому не належать, жодного відношення до цих об’єктів нерухомості він не має. Такі об’єкти нерухомості належить його колишній дружині. На виконання вимог законодавства України та із врахуванням відмови члена сім’ї у наданні відомостей для заповнення декларації, ним зазначено всю відому йому інформацію стосовно особи, яка з ним спільно проживає та не перебуває у шлюбі.
Комісія у пленарному складі погоджується із фактичними обставинами, які стали підставою для зменшення балів за критерієм професійної етики та доброчесності на 60 балів.
У відповідності до пункту 4.7. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумні заходи з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.
Оцінюючи здатність Тарновецького І.І. здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критеріями професійної етики та доброчесності, Комісія виходить також із вимог Кодексу суддівської етики, затвердженого XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року.
У статтях 1-3, 18-19 цього Кодексу встановлено вимоги до поведінки судді під час здійснення правосуддя та поза професійною діяльністю. Зокрема, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною. Суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
Відповідно до роз’яснень Кодексу суддівської етики, затверджених рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, суддя добровільно приймає на себе обмеження, пов’язані з виконанням ним своїх професійних обов’язків, які унеможливлюють створення умов, що викликатимуть сумніви у доброчесності поведінки судді та його безсторонності, незалежності і об’єктивності.
За загальним правилом суддівської етики суддя повинен бути прикладом законослухняності, завжди поводитися так, аби зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду, докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
Поняттю «законослухняна людина» відповідає таке визначення: це людина, яка здатна (спроможна) шанобливо ставитись до існуючих рішень, настанов, законів, дотримуватись їх, визнавати і шанувати суспільні авторитети, виконувати свої громадські, суспільні обов’язки.
Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення як під час виконання професійних обов’язків, так і в особистому житті. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, неупередженість, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів.
Суддя зобов’язаний встановлювати для себе, додержуватися і змушувати всіх інших осіб зі свого оточення додержуватися бездоганних правил поведінки, підтримуючи і утверджуючи на власному прикладі доброчесність у судовій владі. Він має докладати всіх зусиль до того, щоб його поведінка була бездоганною.
Доброчесна поведінка судді має стосуватися всіх сфер його життя, зокрема і матеріальної (майнової) сфери. Йдеться про добросовісну поведінку судді в реалізації обов’язку бути обізнаним про свої майнові інтереси та здійсненні активних дій щодо вжиття розумних (адекватних) заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї та близьких осіб, виявляючи повагу до законів і лояльність до публічних фінансових інтересів держави.
У справі «Джоджай проти Албанії» (Xhoxhaj v. Albania) ЄСПЛ зазначив, що варто також враховувати особливості широко застосовних процесів аудиту активів. На думку Суду, з урахуванням того, що особисті або сімейні статки зазвичай накопичуються протягом трудового життя, встановлення жорстких часових обмежень для оцінювання статків значно обмежило б і вплинуло на здатність органів влади оцінювати законність усіх статків, набутих протягом професійної кар’єри особою, яка проходить перевірку. У зв’язку з цим оцінювання статків має певні особливості на відміну від звичайних дисциплінарних розслідувань, які потребують надання державі-відповідачу більшої гнучкості в застосуванні встановлених законом обмежень, сумісних із метою відновлення та зміцнення довіри суспільства до системи правосуддя та забезпечення високого рівня доброчесності, якого очікують від представників судової системи. … Суд вважає, що, беручи до уваги процес оцінювання особистих або сімейних статків, накопичених протягом професійного життя судді, пом’якшувальні обставини, передбачені в Законі про перевірку, неподання заявницею документів, що підтверджують об’єктивну неможливість продемонструвати законний характер доходу її партнера та її власне неповідомлення про майно в момент його придбання, порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо стверджуваного порушення принципу правової визначеності не було.
Тобто, ЄСПЛ сформував загальний принцип, застосовний у цій процедурі оцінювання з огляду на визначені законом обов’язки судді щодо підтвердження законності джерел походження майна та відповідності витрат доходам. Цей принцип полягає у допустимості оцінки майнового стану судді без часових обмежень та у сукупності із майновим станом його (її) партнера. Безумовно, цей принцип варто застосовувати з урахуванням положень законодавства України, що регулює процедури кваліфікаційного оцінювання суддів.
Комісія враховує, що всупереч викладеному вище Тарновецький І.І. не спонукав осіб зі свого оточення додержуватися бездоганних правил поведінки, а отже, не вжив всіх розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї та близьких осіб.
Комісія також бере до уваги, що після відмови близької особи надати відповідну інформацію, яка підлягала декларуванню, кандидат не вжив самостійних заходів для з’ясування такої інформації, зокрема, не звертався із запитом про отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Кандидат обмежився лише відмовою близької особи надати таку інформацію, що може свідчити про приховування інформації та недоброчесну поведінку судді.
Щодо інших обставин, зазначених у висновку ГРД, то Комісія у пленарному складі в цій частині підтримує рішення Комісії у складі Першої палати.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками Комісія у пленарному складі виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.
Таким чином, кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України десятьма голосами «За» і двома голосами «Проти»,
вирішила:
Визнати Тарновецького Івана Ігоровича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК / «ЗА
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС / «ЗА
Віталій ГАЦЕЛЮК / «ЗА
Роман КИДИСЮК / «ЗА
Надія КОБЕЦЬКА / «ЗА
Олег КОЛІУШ / «ЗА
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ / «ЗА
Руслан МЕЛЬНИК / «ПРОТИ»
Олексій ОМЕЛЬЯН / «ЗА
Роман САБОДАШ / «ПРОТИ»
Руслан СИДОРОВИЧ / «ЗА
Галина ШЕВЧУК / «ЗА
